— Є три основні версії, хто міг викрасти активіста Автомайдану Дмитра Булатова, — вважає психолог та військовий експерт 40-річний Олексій Арестович. — Перша: українська міліція. Друга: російські спецслужби. Третя: найняті тітушки.
— До всіх версій багато запитань на рівні президента й міліції, — додає експерт. — Якщо це тітушки — куди дивляться міліціонери? Якщо наші силовики — куди дивиться внутрішня Служба безпеки? А якщо це російські спецслужби, то куди вони всі разом дивляться? У країні відбуваються дикі та страшні речі — активістів крадуть, убивають, катують.
Чий почерк ви в цьому вбачаєте?
— Про нього складно говорити. Це вимагає перевірки. Наприклад, в історії про Булатова немає об'єктивної інформації, зусібіч триває інформаційна війна. Але якщо наша міліція візьметься до таких справ, вона працюватиме не гірше за російські спецслужби. Та й не розумію, навіщо воно їм. У них є серйозніші питання в Україні. Тож це або рідні міліціонери, або рідні тітушки.
Кому можуть бути вигідні сценарії з викраденням?
— Не думаю, що тут є вигода. Проблема українських подій у тому, що все це відбувається за відсутності сценарію. Усе роблять по-дурному, не видно розумних кроків з обох сторін. Ці псевдорозрахунки виникають заднім числом або як побічний наслідок. Тому коли викрадають людину, навряд чи на щось розраховують. Просто крадуть, аби побити. Може бути особистий мотив. Булатова викрали або здуру, або з особистої помсти.
Який тоді в цьому сенс?
— Немає сенсу. Це ірраціональна реакція. У нас у країні з раціональним сутужно. Бо замало людей, які можуть і вміють щось розраховувати, задумувати.
Чого добиваються викрадачі?
— Хочуть залякати і помститися.
Вони цього досягли?
— Ми бачимо дві частини суспільства: мовчазна більшість — це люди, які сидять удома й бояться. Вони злякалися ще більше. А є активісти на Майдані. Вони спочатку знали, про що мова, чим доведеться жертвувати. Але з їхнього боку все розвивається активніше. Ми почуємо ще більше закликів братися до зброї. Тоді стрілятимуть по формальних ознаках. Якщо людина у міліцейській формі або схожа на тітушку — будуть постріли. Тобто всі проти всіх. Така фаза може початися скоро. Викрадачам слід добре думати.
Чому відпускають активістів?
— Бо вбивство — це остання межа. Не кожен може її переступити. Те ж щодо Юрія Вербицького, якого знайшли під Києвом. Гадаю, його не хотіли вбивати, він замерз, не встиг урятуватися. Усі розуміють, що вбити — це занадто круто. Одна річ, коли знищують під комерційне замовлення. Тобто хтось уб'є і отримає за це завод чи частку в бізнесі. А коли вбивають через політичні мотиви, то невідомо кому воно боком вилізе. Може так статися, що хтось замовить, а від цього лише виграє його опонент. Тобто вбивство — надто сильний козир, а залякати — то "святе діло".
Людей і надалі викрадатимуть?
— Так. Це будуть активісти. Можна залякати, але нікуди не дінеться боротьба. Протестувальників стає більше, серед них з'являються лідери.
3 
1
Коментарі