У середу вранці працівники апарату Кабміну розкладають на столах урядовців по дві грубі книжки "Державний бюджет і бюджетна стратегія 2012–2014". Поряд кладуть проект "Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік". Ці документи мають розглянути на засіданні.
— На культуру в нас завжди є шанс збільшити виділення коштів, — каже журналістам міністр культури 42-річний Михайло Кулиняк. — Ми це робимо постійно, хоч і повільно.
О 10.00 до зали заходить прем'єр 63-річний Микола Азаров. Члени уряду встають.
— Сьогодні ми починаємо бюджетний процес, — читає з аркуша Азаров. — Громадяни й бізнес отримають зрозумілий дороговказ: куди і в який спосіб рухається Україна. Це бюджет пріоритетного розвитку внутрішнього ринку і стимулювання розвитку наших регіонів, соціального розвитку і створення нових робочих місць.
Більшість міністрів уважно слухають. Перший заступник міністра економічного розвитку Вадим Копилов примружується, відкидається на спинку крісла й підпирає рукою підборіддя. Потім закладає руку за потилицю і куняє.
— Днями на своїй інтернет-сторінці у "Фейсбуці" я поділився з користувачами соціальної мережі нашими планами: за два роки обладнати всі квартири лічильниками тепла, — на цій фразі прем'єр усміхається. — Щоб люди платили тільки за спожиті послуги з опалення і могли регулювати свої витрати. Зав'язалася дуже жвава дискусія. Люди схвалюють таке рішення й активно обговорюють, як краще його втілити у життя. Багато хто пише, що вже зараз готовий навіть власним коштом встановити лічильник. Але цьому опираються жеки й теплопостачальні організації. Тому що їм важко буде покривати свою безгосподарність.
Надає слово першому віце-прем'єру Андрієві Клюєву, 47 років:
— Згідно з ідеологією реформ, буде знижуватися втручання держави в економіку. При цьому буде забезпечено перехід до системного розв'язання проблем, здатного забезпечити прогресивний соціально-економічний розвиток нашої держави.
— Це унікальний бюджет, — вмикає мікрофон міністр фінансів 61-річного Федір Ярошенко. — Він містить лише 22 текстові статті. У бюджетах минулих років їх було майже 100. Доходи плануються на рівні 334 мільярдів гривень, видатки — 373,1.
За 2 год. уряд затверджує бюджет і програму економічного розвитку. У четвер мають направити їх на розгляд парламенту.
До прес-центру поверхом нижче заходить Андрій Клюєв. Розказує, що ціна на російський газ наступного року буде $414–416 за тис. куб., а курс гривні буде стабільний — у межах 8 грн/$. У цей час під Кабміном мітингують 15 чорнобильців. Вимагають збільшити їм виплати і забеспечити медобслуговуванням.
— Никто к нам не выходил, — говорить один із них. — Боятся. Вон, смотрите, сколько охраны.
Показує в бік десятка міліціонерів, які стоять біля паркану.
До мітингувальників підходить міністр оборони Михайло Єжель, 58 років.
— У п'ятницю вирішимо вашу проблему, — каже. — Треба узгодити питання, до якого госпіталю ви належите. Я хочу вам допомогти.
Економіку країни підтримає чемпіонат з футболу
Якщо не буде чергова світова криза, то заявлені урядом плани — реалістично-оптимістичні, каже заступник директора Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, 40 років:
— Державний борг із урахуванням чергового траншу МВФ у розмірі 1,6 мільярда доларів до кінця поточного року може становити 432 мільярди гривень. Це 40 відсотків валового внутрішнього продукту. Такий борг Україна обслуговувати в змозі. Будуть додаткові бюджетні видатки й на реалізацію програм та інфраструктурних проектів з проведення чемпіонату з футболу Євро-2012. Під час турніру варто очікувати зростання бюджетних надходжень — від збільшення економічної активності бізнесу та припливу валюти в країну. Держава отримає віддачу від вкладених у Євро коштів.
Коментарі
1