"Аваков не пручався. Влада вважає це великим успіхом"

Зеленського зможе перемогти єдиний кандидат від демократів

Верховна Рада йде на канікули до 7 вересня. П'ята парламентська сесія тривала з лютого по липень 2021 року. Народні депутати розглянули понад 700 законопроєктів, 170 прийняли в цілому і 110 — за основу.

У цьому політичному сезоні в Раді запрацювала сенсорна кнопка — більше народні обранці не зможуть "кноп­кодавити". Вони розблокували велику приватизацію, зупинену рік тому через коронавірус. Проголосували за закони для старту судової реформи. У першому читанні підтримали президентський законопроєкт про деолігархізацію та створення територіальної оборони. Ухвалили закон про податкову амністію. Дозволили без тендерів витрачати 5,4 млрд грн на будівництво доріг та аеропортів під приводом відзначення Дня Незалежності.

Рада нацбезпеки й оборони почала запроваджувати санкції.

Зокрема, проти нардепів від "Опозиційної платформи — За життя" Тараса Козака, який утік із країни, та Віктора Медведчука — він перебуває під домашнім арештом за підозрою в державній зраді. Закрили його телеканали "Ньюз ван", "Зік" і "112".

Верховна Рада замінила п'ятьох членів уряду Дениса Шмигаля. Останнім гучним кадровим рішенням стала відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

— Зеленський хоче залишитися при владі. Зміцнює позиції, щоб ліквідувати найменшу загрозу конкуренції, — говорить політтехнолог 55-річний Віталій Бала. Підбиваємо підсумки політичного сезону.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пішов у відставку після семи років на посаді. Експерти прогнозували, що він утримається на посаді до кінця президентства Володимира Зеленського. Чому прийняв таке рішення?

— Рано чи пізно він мав піти. Єдиний і останній міністр не з команди Зеленського. Оточення президента, яке між собою бореться за доступ до "тіла", його не сприймало. Бо вони мали прогинатися, вихваляти шефа. Арсен Борисович цього не робив і добре почувався.

На відміну від інших міністрів, він має досвід. Розумів: якщо піде разом з урядом, на який скинуть весь негатив, не матиме політичних перспектив. Тому зіграв на випередження. Зеленський хотів, щоб він пішов. Аваков не пручався. Влада вважає це великим успіхом.

 

Чим запам'ятається Арсен Аваков?

— Усі питання щодо резонансних справ із часом відійдуть на задній план. Його пам'ятатимуть як людину, яка захистила Харків від сепаратизму, була одним із комендантів Майдану, створила Національну гвардію. Плюси переважають мінуси. Хоча до нього є багато питань.

Попри прогнози, на посаді залишається прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Складається враження, що він виконує представницьку функцію, а керує президент. Як довго ця модель управління країною може протриматися?

— Вона вже дає збої — рейтинг Зеленського падає, більшість українців йому не довіряють. Перший рік вдалося бути осторонь усіх проблем. Зараз негаразди починають пов'язувати із Зеленським.

Восени зростуть тарифи. Банкова спробує перекинути відповідальність на місцеву владу. Але політичні опоненти не дадуть відкрутитися. Це битиме по Офісу президента, який фактично перебрав на себе всю владу.

Для чого це Зеленському?

— Так поводяться випадкові люди у владі. Трамп ледь не розколов Сполучені Штати Америки. Путін теж випадкова людина, яку політики свого часу поставили прем'єром. Лукашенко — директор радгоспу. Ці люди живуть іншими категоріями й цінностями. Не розуміють, як працює система.

Українці вже двічі показали, що не терпітимуть президента, який робить щось не те. Можливо, Зеленський буде першим главою держави, який сяде в тюрму.

Якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то 29 відсотків виборців проголосували б за чинного главу держави. За Петра Порошенка понад 13 відсотків. Далі йдуть Юрій Бойко і Юлія Тимошенко. За рахунок чого тримається рейтинг Зеленського?

— Реально проти Зеленського зараз ніхто не бореться. Йому опонують Порошенко, Тимошенко, Бойко.

У Порошенка непроста ситуація через плівки Медведчука (серія оприлюднених приватних розмов Віктора Медведчука з російськими високопосадовцями та терористичними ватажками впродовж 2014–2017 років. Частина рішень, відповідно до записів, були узгоджені з президентом Петром Порошенком. — ГПУ). І найвищий антирейтинг — якщо він на рівні 75 відсотків, то на виборах 30 ніколи не набере.

Теоретично найбільшу конкуренцію Зеленському могла би скласти Юлія Тимошенко, але в неї великий політичний шлейф і теж чималий антирейтинг. Має щось запропонувати виборцю. Використовує тему ринку землі. Але на тому ж полі працює Порошенко, частково Володимир Гройсман, частково Олег Ляшко. Їхні рейтинги в сумі більші, ніж у Зеленського. Свого часу Тимошенко поступилася Ющенкові й разом дали бій Януковичу. "Закляті друзі" мали б об'єднатися для перемоги. Але демократи це роблять, тільки коли вже вивели народ на вулицю.

Зеленський не виконує обіцянок. Його команда маніпулює ними. Як приклад — не виселився з державної дачі. Чому це не позначається на електоральній підтримці?

— Він і команда не займаються реальною політикою. Дивляться на соціологію — що турбує людей, і роблять про це якісь заяви. Це імітація дій. З останніх — боротьба з олігархами. Не розуміють, що для людей це питання менш важливе, ніж можливість заплатити за комуналку. За останні роки тарифи вдвічі збільшилися.

Зеленський намагається зліпити з себе диктатора. Але не читає книжок, тому не усвідомлює, що диктатура можлива за двох умов. Або має бути підтримка, яка була в нього на виборах, — 73 відсотки. Або треба будувати концтабори, знищувати незгодних. Ні першого, ні другого вони робити не здатні.

Чому не з'являються нові лідери?

— В Україні немає політичної еліти. Під час Революції гідності я трьом лідерам Майдану говорив: ваше завдання створити систему, щоб ви стали перехідним етапом. Зайшли на нових цінностях і підготували людей. Але вони, коли отримали владу, вирішили, що це назавжди. Немає самопожертви, патріотизму.

Еліта у кризові моменти ставить інтереси держави вище за особисті. Бачимо, як під час економічної кризи діють інші країни. А ми підвищуємо податки замість того, щоб зменшувати їх і створювати умови для бізнесу.

Де шукати лідера, який представляв би інтереси активної частини суспільства?

— Це має бути новий політичний проєкт із людей, у яких є свої гроші, які незалежні від різних фінансових груп. Вони долучать до команди тих, хто має довіру.

Хто з партій, які зараз за соціологією не потрапляють у Раду, може подолати прохідний бар'єр?

— Якщо Володимир Гройсман займеться партійним будівництвом, вибудує структуру по Україні, в нього є шанси пройти в парламент. Якщо ситуація погіршуватиметься, може проскочити харизматичний популіст Олег Ляшко.

Недавно "Батьківщині" виповнилося 22 роки. Політична сила і Юлія Тимошенко мають стабільний рейтинг. Чи є майбутнє в партії з іншим ­лідером?

— "Батьківщина" має стабільну підтримку завдяки рейтингу Юлії Тимошенко. Це партія лідерського типу, як і всі інші. Пішов Святослав Вакарчук — і бачимо, що сталося з "Голосом". Андрій Садовий відправив "Самопоміч" у парламент. Це вистрілило. Його рейтинг просів — до побачення партії.

Одна партія, яка більш-менш тримає електорат без лідера, — це колишня Партія регіонів. Янукович відійшов, залишилися соратники. У них проросійський електорат, тримають цю нішу.

Якщо партія програє, лідер має дати дорогу іншим. Порошенко з найбільшим антирейтингом стримує рейтинг "Європейської солідарності". Якби виставили іншу кандидатуру на лідера, це спрацювало би.

Які перспективи в партії "Голос"?

— Не бачу ніяких. Політтехнологи, які готували партію на вибори, грамотно все зробили для результату. Але він був короткостроковий. Ні Ярослав Железняк, ні Кіра Рудик не мають політичного майбутнього.

У липні минає рік у "справі вагнерівців" — коли була зірвана спецоперація США, України та Туреччини по затриманню бойовиків російської приватної компанії "Вагнер" нібито через витік інформації з Офіса президента. Володимир Зеленський визнав, що операція готувалася й він говорив про неї з Олександром Лукашенком. Це називають державною зрадою. Хто має розставити у цій справі крапки над "і"?

— Це може зробити тільки наступна влада, яка не матиме стосунку до нинішнього керівництва країни. І зробити це треба обов'язково. Щоб людей, які зірвали операцію, покарали, щоб наші розвідники та спецпризначенці знали, що більше ніхто не дозволить собі такого витворяти.

Команда президента почала запроваджувати санкції проти олігархів через Раду нацбезпеки й оборони. Цей спосіб виправдовує себе?

— Ні. Це дискредитує РНБО. Перше їхнє рішення щодо закриття каналів Медведчука — це було те, чим має займатися Рада. Для решти є правоохоронні органи. На жаль, Рада націо­нальної безпеки стала інструментом боротьби з політичними опонентами.

Боротьба з олігархами та зрадниками буде успішна, коли це робитимуть за законом. Треба, щоб запрацював Антимонопольний комітет і відібрав монопольний доступ до надр. Тоді за рік-два половина олігархів втратять свій статус.

Постраждав під час теракту

Віталій Бала 19 років очолює ­Агентство моделювання ситуацій. ­Займається політичним консульту­ванням.

Народився в місті Буськ на Львівщині. Закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Навчався в аспірантурі. Стажувався в Європейському інституті вищих міжнародних студій у Франції.

Працювати починав слюсарем на Мукачівському заводі керамічної плитки. Очолював канал "ДІП Плюс".

У жовтні 2017 року постраждав під час теракту в столиці поблизу телеканалу "Еспресо". Від вибуху тоді загинули двоє людей.

З дружиною Оксаною живуть у Києві. Хобі — гірські лижі. Любить смажити рибу на грилі. Має лабрадора Афіну й бівера Одрі.

×