У понеділок увечері Центрвиборчком проводив жеребкування розподілу місць у територіальних виборчих комісіях серед 98 позапарламентських партій.
За годину до зібрання у залі ставлять прозорий обертовий барабан. Заходять 14 членів Центрвиборчкому. Місце Юлії Швець порожнє. На початку вересня вона народила доньку й зараз у декреті.
— Відсутня з поважної причини, — коментує голова ЦВК Володимир Шаповал, 62 роки.
Пояснює, що комісія формує склад 670 тервиборчкомів. До них входитимуть по 15 представників парламентських фракцій і по троє — позапарламентських. Через це місця розподіляються між ними жеребкуванням. Така процедура прописана в новому законі "Про місцеві вибори".
Під час виступу голови члени ЦВК Михайло Охендовський та Андрій Магера перемовляються, сміються. Ігор Жиденко комусь телефонує з мобільного. Прикриваючись рукою, шепоче в слухавку.
У барабан закидають заклеєні конверти з назвами партій.
— З Богом, — бурмотить Шаповал.
Працівники апарату ЦВК крутять барабан у різні боки по кілька разів.
— Тільки не дуже сильно, щоб не зламати, — застерігає голова Центрвиборчкому під загальний сміх.
Виймають по конверту і зачитують назву партій. На великому плазмовому екрані висвічується інформація, скільки яка партія просила місць у тервиборчкомі й скільки отримає. Жеребкування триває 25 хв.
Найбільше представників у ТВК матиме "Фронт змін" Арсенія Яценюка. За ним ідуть "Сильна Україна" Сергія Тігіпка, Єдиний Центр, "Свобода" Олега Тягнибока, "Громадянська позиція"Анатолія Гриценка.
Члени ЦВК розходяться.
— Подобається комусь жеребкування чи ні — всі претензії до Господа. З нашої сторони, ніяких умисних дій. Ми все робили прозоро, — сміється 36-річний Андрій Магера. — Провели жеребкування, бо це найшвидший і найпростіший спосіб заповнити представництво позапарламентським партіям. 100 зі 160 партій тепер представлені у ТВК. Решті не пощастило — не вистачило місць.
Позапарламентські партії заявили кандидатами до тервиборчкомів 12 тис. 998 людей. Вакантних місць було 1233.
Контроль за реєстром виборців посилять
Зміни до Закону про "Державний реєстр виборців" обговорювали у вівторок на круглому столі. Участь взяли нардепи, представники органів місцевого самоврядування, науковці, експерти.
— Перші "проби пера" реєстру виборців під час минулої президентської кампанії показали, що є проблеми з точністю даних у ньому, — каже нардеп-"нунсівець" Юрій Ключковський, 61 рік. — Уточнення у списки вносилися до останнього моменту і навіть у день голосування. Достовірність цих змін не були підтверджені. Кожен виборець має бути включений до реєстру лише раз. Як це забезпечити? Треба проводити роз"яснювальну роботу серед населення — демонструвати соціальну рекламу, говорити з людьми, писати в пресі. Багато осіб в Україні не зареєстровані за місцем проживання. Є ще більше людей, які проживають далеко від місця реєстрації. Сподіватися, що вони поїдуть голосувати додому, є повною утопією. Ніхто не реєструє студентів, які живуть у гуртожитках та на квартирах. А вони хіба не належать до відповідної територіальної громади, де вони реально живуть? Чи не користуються комунальними послугами? Чого ми змушуємо їхати голосувати за того місцевого голову чи місцеву раду, до яких вони жодного відношення мати не будуть? Бо будуть жити в Києві чи іншому обласному центрі. Це неправильний підхід.
Зміни до реєстру виборців ухвалили в першому читанні в липні цього року. У них зазначено, що звернення про зміну місця голосування виборцем щонайменше, як за п"ять днів до дня виборів. У попередньому варіанті зміни вносилися аж до дня голосування. Замість щоквартального оновлення бази реєстру пропонується встановити щомісячне.
Зміни хочуть ухвалити до місцевих виборів.
3 
1
Коментарі