Політолог 61-річний Віктор Небоженко відчиняє двері джипа "мітцубісі", запрошує сідати. За кермом його наймолодший син 25-річний Павло. Їдемо до президент-готелю, куди Віктора Сергійовича запросили на круглий стіл влади та опозиції.
— Сегодня утречком поплавал, — розповідає дорогою. — Я много ездил по миру. 10 лет назад, когда во дворе делал бассейн, надо мной соседи смеялись. А сейчас их детишки прибегают и просят: "Дядя Витя, можно у вас поплавать?". Разрешаю только с родителями.
Каже, сам не кермує, бо дорога вимагає уваги й заважає роздумувати. Розмовляємо в холі готелю.
За рахунок чого Віктор Янукович може перемогти на виборах?
— У нього два варіанти. Перший: розколоти опозиційних кандидатів і додати собі відсотків 15 через фальсифікації. Другий: іти в Євросоюз. Тоді Путін буде ворогом, із яким доведеться довго боротися. Але більшість це можуть підтримати. Причому навіть жителі Луганська та Донецька. Бо там ще з радянських часів заведено: працюєш і голосуєш, як скаже директор шахти, натомість маєш роботу, твої діти прилаштовані в садок, через 25 років отримуєш квартиру. Такий суспільний договір.
Яким "договором" керується наша політична верхівка — від влади до опозиції?
— 2010 року відбувся перехід влади не так за рахунок виборів, як за домовленістю. Як у Росії Єльцин передав посаду молодому Путінові. Кажуть: це змова. Я ж відповідаю: ні, це намагання створити культуру поведінки в середовищі еліти. І Ющенко з Януковичем поки що не порушили домовленості. Це знімає велику кількість конфліктів.
З іншого боку, глава держави зробив тиху революцію — розвалив олігархічну групу, що трималася на парламентській системі. І створює суперолігархічне об'єднання "сім'я". Це — неофеодальна модель, у якій влада і власність належать одній групі з авторитарним президентом. У цьому Янукович повертає нас назад. Бо в Європі немає "сімей", які були б державою в державі. Тільки в Африці і трохи — в Азії.
Єдине, що тішить у цій ситуації: тепер неможливий розкол України. Не для того донецькі йшли 10 років до влади, щоб зрештою отримати Донецько-Криворізьку республіку. Вони забирають собі всю країну. Другий скріплюючий фактор — олігархи, які всюди скупили все, що можна. Спробуйте в Коломойського забрати Івано-Франківськ (мільярдер має на Прикарпатті активи у видобуванні та нафтопереробці, сфері туризму. — "ГПУ") — та він три вишиванки одягне й шаровари.
Як суспільство сприйме ще одне президентство Януковича?
— Нехай подивиться на досвід Кучми. Той 1999-го виграв із великими фальсифікаціями. І буквально через півроку отримав касетний скандал. Якщо Віктор Федорович залишиться на другий термін, половина населення буде приниженою. Конфлікту не уникнути.
На місці Януковича я робив би вибори 2014 року, коли інші не будуть готові до них. Є чимало варіантів. Наприклад, у зв'язку із якоюсь техногенною катастрофою сказати: "Ситуація у країні важка, я розпускаю парламент і сам іду у відставку".
В оточенні Януковича є такі, що підуть за ним до кінця?
— Із кожним днем їх дедалі менше. Віктор Федорович уклав із чиновниками своєрідний договір: ви забезпечуєте мою перемогу на виборах, а я вас не чіпаю. Тому Петра Мельника (колишній ректор Національного університету держподаткової служби, якого у липні схопили на хабарі. — "ГПУ") не впіймають, врадіївських ґвалтівників не посадять. Адже вони "заплатили" за свої місця. З одного боку, Янукович може все. З іншого — не здатен зрушити з місця жодного заступника губернатора, генерала, прокурора. Бо такі домовленості. І ця система починає використовувати самого Януковича.
Як за таких умов діяти президентові?
— Влаштовувати 1937 рік — репресії олігархам і членам Партії регіонів. Можливо, його виборча кампанія і буде побудована за цим принципом. Посадять, наприклад, Віктора Пінчука (мільярдер, зять екс-президента Кучми. — "ГПУ"). Це має бути крупна риба.
Улюблений охоронець Тимошенко — Небоженко проводить поглядом високого чорнявого чоловіка — був також великий, вайлуватий. Вона його постійно питала: "Чого ти вічно усміхаєшся?". А він винувато опускав очі.
Як Юлія Тимошенко впливатиме на виборчу кампанію?
— Рік тому проводив дослідження щодо радикалізації настроїв у суспільстві. Було запитання: якщо ваш сусід міліціонер накрався, що з ним робити? Чимало хто казав: повісити, посадити. А Юля саме говорить: українці, я задовольню вашу радикальну потребу. За рахунок цього сильно впливатиме на кампанію, бо Кличко не скаже: "Я проведу Нюрнберзький процес та люстрацію".
Які будуть стосунки з Росією після виборів глави держави?
— Геополітична дуель між Януковичем і Путіним обов'язково закінчиться погано для когось із них. Еліта Росії не пробачить Путінові підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Кавказ, загравання з американцями — пробачили. А Україну — ні.
З іншого боку, непідписання Угоди — це капітуляція для Януковича. Тоді проросійські міністри й силовики обмежать його, щоб не рипався. Можуть навіть "Межигір'я" відібрати — для патріарха Кирила, який шукає собі резиденцію в Україні. Взагалі ті, хто порадив Януковичу нагромадити так багато власності та влади, підставили його. Це важкі лати, що сковують рухи. Знаю одного прем'єра, син якого володіє власністю не лише в Австрії, а й у Криму. Там жителі говорять: "Нехай батько тільки піде з посади — наступного дня заберемо все". Тому чоловікові доводиться залишатися главою уряду.
Як змінюватиметься роль олігархів в економіці й політиці?
— У США в 1950-х відбулася революція менеджерів. Вони перехопили управління власністю. Те саме чекає Україну. Підростає покоління сильних управлінців, які думають: "Я забезпечую йому прибуток у 16 мільйонів на місяць, а він мені платить 15 тисяч". Тому нашим олігархам доведеться розбудовувати транснаціональні компанії. Це намагається робити Рінат Ахметов — переходять на західну систему бухгалтерії, пробиваються на міжнародні біржі.
Звідки візьмуться нові менеджери у гнилій і корумпованій політиці?
— Популістського лідера можна зробити місяців за шість. Він буде зі звичайним прізвищем, наприклад, Голопупенко. А справжній лідер повинен спілкуватися з експертним середовищем, пресою, елітою. Еліта — це ті, хто думає жити тут завжди, і їхні діти також. Еліта виникає з відповідальності, розуміння, куди повинна йти країна і що з нею буде. Ці люди вчаться порозуміння з іншими. Якби Юля домовлялася з олігархами, то була б зараз президентом. Але вона вважала, що переможе сама.
Нинішня опозиція здатна очолити процес оновлення, стати якісно іншою елітою?
— Ні. Їй треба змінюватися. Опозиціонери ніяк не можуть знайти спільної мови з вулицею. Вони довгі роки жили на ток-шоу, у розкішних кабінетах, дорогих машинах. А 2010-го змінилися правила гри — тепер треба вміти битися, організовувати людей, не вестися на провокації. Працювати з натовпом — важко, неприємно. Він біжить в один бік, потім — в інший, не дослухавши твоєї чудової промови. Якщо опозиціонери навчаться працювати з масами, то залишаться в політиці. Якщо ж ні, їх замінять інші — раніше чи пізніше.
Працював в Адміністрації Кучми
Віктор Небоженко народився у Жмеринці на Вінниччині. Вчився на філософському факультеті столичного університету Шевченка за спеціальністю "прикладна соціологія".
Рік був політичним оглядачем на телеканалі УТ-1. У 1994-му консультував кандидата в президенти Леоніда Кучму. Керував у нього в Адміністрації інформаційно-аналітичним управлінням.
У 2002-му допомагав 30 кандидатам у нардепи, 14 із яких — обралися. Із 2003-го — директор соціологічної служби "Український барометр". На торішніх виборах "вів" шістьох мажоритарників. Депутатами стали двоє.
Одружений. Має трьох синів. Старший живе в Києві. Середній із родиною виїхав до Індії лікувати доньку, в якої не працювала печінка. Молодший вивчився на політолога. Допомагає батькові проводити соціологічні дослідження. У Небоженка четверо онуків.
3 
1
Коментарі
23