"Антифеодальна революція почнеться після виборів 2012 року" - Видрін

 

— Ця влада вміє працювати на результат, — каже позаштатний радник президента 62-річний Дмитро Видрін. — Вона вийшла з тих сфер життя, де недороблена або погано зроблена робота може дуже брутально відобразитися на твоїх коштах і здоров'ї. Минула ж влада вийшла із каст, де слова мають перевагу над справами, де за безвідповідальність ти нічим не ризикуєш.

До кінця минулого року Дмитро Гнатович працював заступником секретаря Ради нацбезпеки й оборони. 30 грудня звільнився. Зустрічаємося в кав'ярні в центрі Києва. Видрін живе неподалік. Приходить накульгуючи — травмувався у спортзалі. Замовляє три кави та воду. Одразу платить 54 грн. Говоримо російською.

Яка слабка сторона нинішньої влади?

— Їй бракує слів. Уміння відверто говорити про речі, які відбуваються з тобою і навколо тебе. Хоча, якщо сьогодні відбувається подія, влада навчилася дуже швидко і потужно реагувати.

Яка головна проблема Януковича?

— Перенесення минулого досвіду на нинішні реалії, що мають зовсім інший масштаб. Не можна керувати країною, використовуючи губернаторські або прем'єрські прийоми.

Людей обурює, що президент живе в розкоші. Має "Межигір'я", вертольоти, палаци на воді. Навіщо він на це йде?

— Підозрюю, багато речей, які люди вважають розкішшю, для президента є необхідністю. Кілька років тому був у "Межигір'ї". Побачив там багато залишків минулої партійної розкоші. Будинок, де жив Щербицький, де я працював, коли залучали до написання матеріалів для останнього з'їзду Компартії. "Межигір'я" створював не президент, а радянська влада. Там збережена аура Щербицького. Я в цьому побачив сакральний зв'язок поколінь. Якщо Янукович буде ефективний на виході, ми казатимемо: "Класно, "Межигір'я" йому допомогло реалізувати поставлені плани". Якщо він буде поганим президентом, скажемо, що навіть резиденція минулого партійного вождя йому не допомогла.

Чи буде в Україні революція?

— Це неминуче. Але не думаю, що щось відбудеться цієї осені. Соціальні протести приурочені до якихось подій, зміни влади. Скоріше за все, вони будуть після виборів 2012 року, коли хтось буде незадоволений їх результатами. Див не буває. Наука підказує, що Україна — неофеодальна країна, де колосальну роль грають клани. Не можна бути такою державою, коли ти оточений сусідами, що знаходяться на іншому етапі соціального прогресу. Наприклад, на капіталістичному. Тому рано чи пізно буде антифеодальна революція. Завдання президента — зробити так, щоб вона пройшла у формі еволюції. Наприклад, ми знаємо, що скоро буде буря. Є різні можливості: хтось від'їжджає, інші ховаються в бункери, а решта — будують вітряні млини. У нашому випадку цей третій шлях полягає в тому, щоб енергію протесту трансформувати в енергію перетворення.

Чи може ця революція стати війною?

— Будь-яка революція гірша за війну. Бо на війні є вороги й захисники. А в соціальному хаосі все змішане — добрі й погані люди, убиті "ланоси" та розкішні "мерседеси", споживчі кошики та яхти.

Хто може очолити опозицію? "Батьківщина", "Свобода", "Фронт змін"?

— Погляньте, що відбувається в Росії. Там є опозиція, що виросла на паркеті уряду, адміністрації президента й парламенту. У ній немає сенсу, бо вона не має коренів. Головний російський опозиціонер — це не Борис Нємцов, а Олексій Навальний. Це звичайний юрист, який став найпопулярнішим блогером. Він юридично захищає інтереси людей і карає тих олігархів, які переступають закон і завдають збитки державі. Якщо в Росії щось відбудеться, то на чолі буде не Нємцов із зачіскою за тисячу доларів і не Хакамада після пілінгу за 10 тисяч доларів, а Навальний, у якого офіс на 100 квадратних метрів і який їздить в авто десятирічної давнини. Приблизно такий самий процес буде й в Україні. Рано чи пізно прийдуть люди, які з коренями, як Навальний. Тільки вони можуть очолити опозицію.

З одним із лідерів названих у вашому запитанні "опозиційних партій" ходжу до спортзали. Я бачив, як він виходить із душу, підбігають охоронці й починають витирати  рушниками це випещене тіло. Опозиція не буває з махровими рушниками й охоронцями. Це — груба шкіра, уміння босоніж ходити по колючках, захищатися від дощу без парасольки й від спеки без кондиціонера.

У чому головна проблема українців?

— Традиційна "українська жаба" — ставлення до сусіда із заздрістю. Друга — невміння жити згідно з можливостями. Ми не дуже любимо працювати, але хочемо мати "мазератті" або "феррарі".

Що треба зробити, аби українське суспільство дозріло до рівня європейських країн?

— Мого знайомого Ігоря Свинаренка — російського журналіста родом із Макіївки — нещодавно запитали: як розвинути російську націю? Він сказав: "Ми маємо два типи веселощів: горілку та культуру. Тож треба пити якісну горілку, а не пальонку, і розвивати пристойну культуру, а не кіч".

Для України актуально розвивати культуру, але не пити горілку. Культура лежить в основі ідейності й патріотизму. Вона є еліксиром політичних подій, політичного вдосконалення особистості. Ось ми сидимо в кав'ярні і не плюємо, де нам хочеться, хоч тут немає таблички: "Не плювати". Дорослішання відбуватиметься саме через культуру. Це "оброблення душі". Це треба робити через родинні цінності, вірність, любов. Людина мусить усвідомлювати, що не можна нехтувати певними соціальними заборонами.

Коли працювали в Раді нацбезпеки й оборони, що вас розчарувало?

— Був вражений недієздатністю цього органу. Наприклад, у Керченській затоці, де затонув російський танкер із мазутом, сталося тотальне забруднення акваторії Чорного та Азовського морів. Його оцінювали десь у мільярд євро. Україна могла отримати цей штраф від Росії. Я знайшов дуже хорошого юриста. Вона сказала, що на 70 відсотків гарантовано ми можемо отримати цю компенсацію. Склали план дій у суді, що мав відбутися в Анапі. Призначається засідання, треба надіслати туди юристів, оплативши відрядження на 2 тисячі доларів. Я даю запит в уряд. Він відмовляє, бо не бачить у цьому необхідності. Тоді прем'єром була Тимошенко. Ми зберегли 2 тисячі доларів і втратили мільярд євро, за який можна було не лише почистити канал, а й поглибити його, побудувати кілька санаторіїв.

Чому ваші пропозиції не підтримували в РНБО?

— Бо нікому це не потрібно. Більшість української еліти не зробить і кроку без "відкату". А в екологічних проектах їх майже не буває. Усі гроші супроводжуються чесним міжнародним аудитом.

Хоч щось вас потішило в РНБО?

— Був випадок, коли в одному одеському районі кримінальне угруповання намагалося взяти під свій "дах" сільраду. На голосування вони приходили з бейсбольними битами. Мовчки заходили, сідали і слухали, як триває розгляд питання. Ніби нічого не робили, але хід голосування змінювався в бік земельних питань, що ставилися цим угрупованням. Вдалося втрутитися. Через прокуратуру цих любителів бейсболу поставили на місце.

Після цього я зацікавився питанням бейсбольних бит. Зателефонував у фірму, що їх виробляє, спитав, скільки продають. Сказали: за місяць десять тисяч, а м'яч тільки один. Такий у нас дивний бейсбол.

×