Пенсіонери, котрі є внутрішніми переселенцями і яких на обліку понад 1,3 мільйона, масово залишилися без пенсій у січні. Виплати призупинили 337 тисячам осіб.
Багатьох це може чекати у лютому та березні. Мінстерство соціальної політики та Пенсійний фонд пояснюють, що це стосується тих, котрі не пройшли вчасно верифікацію.
Внутрішньо переміщені особи постійно живуть у стресі через виживання, приживання у новій мімцевості. Однак початок 2026 року ознаменувався цинічною затримкою пенсій. Єдиних мізерних коштів для виживання.
Пенсіонери - не кріпаки ПФУ
До речі, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець поділився у соцмережі переселенською історією його мами:
"Моя мама виїхала з Волновахи, що на Донеччині, коли місто почала розстрілювати російська артилерія, переїхала в інше місто, отримала довідку ВПО і всі ці роки законно отримувала українську пенсію від держави. У січні вона телефонує мені й питає: чому цього місяця немає пенсії?".
Офіційна відповідь керівників соціального захисту, що для відновлення виплат потрібно пройти ідентифікацію або підтвердити неотримання коштів від Росії через вебпортал, мобільний додаток чи особисто у сервісному центрі.
Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін та голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус звісно не будуть за кожного проходити ідентифікацію чи ходити у відділення. І не повинні. Але кожен із зазначених посадовців несе відповідальність за організацію процесів із виплатою пенсій та інших соціальних виплат.
Усе ускладнюють технічні збої в системі
А організація така, що виплати відновлять після процедури ідентифікації, однак усе ускладнюють технічні збої в системі.
І, як зазаначив Дмитро Лубінець, відсутність пенсії – це відсутність грошей на ліки, їжу та комунальні послуги. Як цього можна не розуміти?
"Замість того, щоб визнати проблему й терміново її вирішувати, міністерство соцполітики пішло найпростішим шляхом – переклало відповідальність на самих людей, - обурюється омбудсман. - Навіть ті, хто пройшов цифрову ідентифікацію, згодом були змушені особисто йти до відділень фонду через технічні збої".
Тож Лубінець повідомив про наміри направити лист з вимогами - негайно розблокувати виплати і за січень, і за цей місяць – лютий, і не допустити це в березні, - до прем'єр-міністерки Юлії Свириденко та зустрітися з міністром соцполітики Денисом Улютіним.
Люди не повинні доводити державі те, що держава може перевірити сама
Зрештою люди не повинні доводити державі те, що держава може перевірити сама. Не можна змушувати людей проходити нові складні процедури, якщо в держави вже є реєстри ВПО, дані про місце проживання і всі необхідні бази.
Загалом уповноважений парламенту з прав людини говорить про зміну системного підходу для всіх: не робити пенсіонерів "кріпаками" Пенсійного фонду.
Звісно, це можливо, якщо в чиновників є мета насправді виконувати роботу, а не просто отримувати свої зарплати і формально звітувати про те, що все під контролем.
Труднощі виживання ВПО
Загалом, внутрішньо переміщені особи окрім нинішнього лихоліття, що ми переживаємо всі разом, стикаються з масою інших проблем.
За даними Міжнародної організації з міграції, безробіття серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на 15% вище в порівнянні з непереміщеними громадянами. Також серед переселенців на 10% більше людей, які змушені працювати понад норму, аби купити найнеобхідніше і оплатити оренду. В результаті більшість ВПО прирівняні сьогодні до вразливих категорій населення, оскільки багато живуть за межею бідності. При цьому державна підтримка залишається вкрай низькою і покриває лише мізерну частину потреб.
Водночас, питання підтримки ВПО та інших вразливих категорій населення сьогодні є дуже важливим. Адже в умовах повоєнного відновлення і подальшого розвитку Україна повинна покладатися в першу чергу на широку участь населення. У той же час люди повинні бути впевненими, що вони братимуть участь у створенні кращого майбутнього для себе та дітей. І найкращий спосіб державі продемонструвати це – надавати, нехай мінімальну, але системну підтримку з перспективою на розширення. На жаль, реальність сьогодні зовсім інша. В Україні понад 4,5 млн громадян, які мають статус ВПО, багато з яких позбавлені гідної підтримки і можуть розраховувати лише на власні сили. Це негативно впливає на віру людей у завтрашній день. Не кажучи про те, що сьогодні Україні бракує робочих рук. І, водночас, вони настільки знецінені.
Влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України
"В Україні кадрів не вистачає вже зараз. І це природньо, передусім тому, що в нас низькі зарплати й люди змушені їхати в пошуках гіднішої оцінки праці за межі своєї країни. Я говорила про це неодноразово й не одному скликанню ВР, але хто ж науку слухає? Наука це так собі, - каже Gazeta.ua директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М. В. Птухи Елла Лібанова. - Я хочу, щоб усі зрозуміли важливу річ: влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України. Адже Європа старішає, а третина з тих, хто виїхав з України, - це діти й підлітки. Тому ми повинні максимально дбати про кожного, хто живе в Україні, хто виховує тут дітей, якщо хочемо для неї майбутнього".
Недосяжні базові потреби
Основними потребами багатьох переселенців сьогодні є житло і робота. Завдяки даним, що їх наводить, скажімо, Київська міська рада, можна побачити, з якими труднощами стикаються ВПО, котрі проживають у столиці. За офіційними даними, кількість переселенців в столиці сягає 420 тисяч чоловік. За не офіційними, - втричі більше.
Згідно з опитуваннями, 40% сімей ВПО перебувають за межею бідності і змушені економити навіть на харчуванні; 26% не працюють і шукають роботу, а отже не мають стабільного доходу; 85% сімей змушені платити значну суму за оренду житла, причому для 73% ВПО це - основна стаття їх витрат; також, 50% ВПО відзначають, що їм складно оплачувати комунальні послуги.
Звісно, держава робить певні кроки для підтримки переміщених наших громадян. Наприклад, особи зі статусом ВПО мають право на щомісячні виплати в розмірі 2 тис. грн на кожного дорослого і 3 тис. грн на дитину або на особу з інвалідністю. Також переселенцям надається право на безкоштовне проживання у приміщеннях переобладнаних адміністративних будівель, гуртожитках, модульних будинках, а також приватних порожніх будинках у сільській місцевості. Крім того, в державі діє програма субсидій щодо орендного житла, проте скористатися нею можуть лише ті переселенці, з якими орендодавці укладають офіційний договір, але це тарпляється рідко.
Також, кожен раз сімʼї ВПО повинні збирати документи і доводити, що їхні доходи не перевищують 9,4 тис. грн на місяць на кожного члена сім'ї, бо в протилежному випадку закон позбавляє їх виплат.
Тобто, якщо сума на кожного члена сімʼї ВПО становить 9700 гривень, то все - переселенці шикують, а тому субсидії їм не передбачено.
Тож питання ще те - наскільки держпрограми ефективно сприяють адаптації ВПО на новому місці та стимулюють залишатися у своїй державі.










Коментарі