Бункер під прицілом? Що можуть Taurus, про які так багато говорять

На жаль, після широкомасштабного вторгнення постачання зброї Україні для захисту від російської агресії в Європі є більш політичним питанням, ніж військовим. Причому на фоні Великої Британії постійні проблеми є в Німеччині та Франції, які претендують на роль лідерів Старої Європи. І черговою такою темою стало постачання/не постачання крилатих ракет повітряного базування KEPD 350 Taurus. На тлі поставок британських Storm Shadow і французьких SCALP Німеччина знову "відстає". Однак потрібно уважно придивитись, чи ці ракети будуть ефективні на нашому фронті і скільки їх чисто теоретично може поставити Берлін без шкоди для власної безпеки.

Отже, очевидно, що Taurus була спроектована та запущена в серійне виробництво приблизно в той же час, що й Storm Shadow/ SCALP, але є більш вузькоспеціалізованою. Річ у тому, що її пряме призначення – точкове знищення бункерів. Для чого вона має двоступінчасту боєголовку Mephisto: перша частина із спеціальної сталі, яка пробиває бетонні стіни метрової товщини, призначена для пробиття залізобетонних або глибоко вкопаних цілей, а друга завдає осколкової шкоди на заздалегідь вказаному рівні будівлі або бункера. За словами виробника, ракета Taurus є єдиною у світі мультипрограмованою системою, яка вміє "рахувати" поверхи, що пробиваються. Також в конструкції використано багаторежимний підривник, від установки якого ракета може вибухати при контакті з ціллю або всередині неї.

Ракета оснащена турбовентиляторним двигуном Williams WJ38-15, похідні якого встановлюються на інші крилаті ракети, і має чотири системи навігації: IBN (навігація за зображенням), INS (інерціальна навігація), TRN (за рельєфом) та MIL-GPS (супутникова навігація). До речі, така кількість різних систем дозволяє летіти Taurus на великі відстані без підтримки GPS, який завжди можно заглушити.

 

Перший випробувальний запуск ракети здійснили 1999 року, а на озброєння її прийняли через п'ять років – у 2004 році. Виробництвом ракети займаються дві європейські компанії – Saab Bofors Dynamics та MBDA Deutschland, вона постачається в ВПС Республіки Корея (на озброєнні 250 – 260 одиниць, носій – F-15), Іспанії (реалізований контракт на 43 ракети, носій EF-18) та Німеччини (офіційний контракт на 600 ракет, носій – Panavia Tornado, можливо Eurofighter EF2000).

Якщо дивитись офіційні характеристики, то тут все ок: загальна маса 1400 кг, маса бойової частини 481 кг, висота польоту від 30 до 70 м. Але ось з дальністю ураження цілей зовсім нічого не зрозуміло, й очевидно, що цей показник – це військова таємниця.

Отже, офіційна дальність польоту Taurus становить 310 миль, тобто 499 км. Але під час парламентської дискусії деякі німецькі політики припустили (!), що радіус дії ракети може досягати 430 миль (692 км), однак фірма-виробник ніколи не підтверджувала цю цифру. Щоправда, свого часу німецькі військові заявляли, що при використанні палива JP-10 дальність ураження може бути більшою на 15% – тобто це приблизно 546 км. А якщо брати на увагу "жонглювання цифрами", то й той же Storm Shadow може вражати цілі на 300 міль, але при наявності додаткових паливних баків. Тобто, по суті, коли говорять, що німецька ракета більш дальнобійна, то тут є доля лукавства, оскільки цей показник напряму залежить від того, в якій саме конфігурації та чи інша зброя буде поставлятися.

Далі – питання кількості. За даними видання Bild, ВПС Німеччини мають більше 300 відремонтованих та боєздатних авіаційних крилатих ракет великої дальності KEPD-350 Taurus з 600 поставлених у 2005-2010 роках. Тобто фактично, якщо все ж таки буде прийняте рішення про постачання, Україна зможе отримати максимум 100 одиниць – і то це під великим питанням.

Питання інтеграції теж можливо вирішити. Якщо Taurus реально використовувати з Tornado або F-15, а у нас є досвід інтеграції Storm Shadow, то запускати їх з платформи Су-24 буде не дуже складно. Питання тільки часу і можливостей. Очевидно, що ще до практичного використання потрібно буде зайнятись роботами по модернізації конкретних літаків, а для цього буде потрібно тимчасово зняти з бойових вильотів. Звісно, ці питання можливо вирішити, але наскільки це буде доречно під час розвитку наступу на фронті? Тим більше, що є розуміння, що літаків у нас не так уж і багато.

Більшість військових аналітиків вважає, що ракета може бути ефективною проти мостів, однак тут можно посперечатися, так як при винищенні мостових конструкцій дуже важлива маса бойової частини, а Taurus має всі ті ж 480 кг, що й Storm Shadow (яких потрібно декілька для знесення мосту навіть не стратегічного значення), хоча вона й більш технологічної конструкції (однак знову ж таки дуже спеціфічної).

Таким чином, кожен день вирішення політичних питань дуже тормозить освоєння нової зброї. І може статись так, що коли Берлін таки вирішить передати Taurus, то їх може бути символічна кількість, та й необхідність буде вже не та – наприклад, у випадку призупинення наступу на осінь-зиму. Звісно, що будь-яка зброя, а тим більше така потужна і високотехнологічна, ЗСУ потрібна, але, як говорять наші східні сусіди, "дорога ложка до обіду".

×