Вівторок, 01 серпня 2006 18:37
Віра Перцова
Віра Перцова
Віра Перцова

Валерин прогноз

 

Востаннє я була на морі в Одеській області у селі Лебедівка. Там круті глинисті береги, урвища, а під ними — пісок. Взимку у Лебедівці виють вовки, а влітку засмагають нудисти.

Звичайні пляжники лінувалися ходити далеко, а ми йшли берегом якнайдалі. Туди приходив і Валера.

— Чайка села на воду — жди хорошую погоду!

Так він знайомився з жінками, які лежали топлес. Вони підскакували і прикривалися. Валера заспокоював:

— Лежите, лежите, а то некоторые дикари не понимают красоты женского тела.

Вітер доносив до нас його слова. Він усім казав одне й те ж. Ув"яз до матері й доньки, бо в обох був гарний бюст. Коли вони плавали, на березі сидів песик — шар-пей. Донька зав"язувала на ньому свій мокрий халатик. Валера хлюпав жінкам водою на спини, іноді тер між лопаток. А коли поверталися на берег, то знімав свої чорні труси і лягав поруч на живіт.

В обох був гарний бюст

Потім Валера примітив Лєну. Вона засмагала сама. Він показав їй хижу постільгу у глиняному дуплі урвища. І розказав, що йому в житті не пощастило, бо відсидів.

А ще була Таня. Вона розморилася на сонечку й задрімала. Прокидається, а поруч Валера лежить без трусів. Таня вилаялася.

— Я думал, ты нормальная женщина, а ты — быдло, — обурився він.

Одного дня Валера підійшов і до нас. Але моя мама поговорила з ним так, що більше він цього не робив. Клав свій кульок на березі і заходив далеко в море. Звідти видивлявся жіночі тіла. Потім виходив на берег, знімав труси і йшов до котроїсь із жінок.

На те літо він зник. А я й досі пригадую його жилаву, засмаглу до чорноти фігуру і приказку про чайок. Тепер, де б не була — на озері чи річці, дивлюся, чи сідають вони на воду. Валерин прогноз завжди збувається.

Зараз ви читаєте новину «Валерин прогноз». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода