— Утрату чоловіка однаково переносять і жінки, яких любили все життя, і ті, кого часто гнобили й били, — говорить столичний сімейний психолог Людмила Герасимчук. — Пережити горе складно. Часто ми плачемо не за людиною, яку кохали, а тому, що жаліємо себе. Боїмося залишитися самотніми і некоханими.
Радить удовам змиритися з тим, що сталося.
— У людської природи свої закони. Одні люди йдуть раніше, інші пізніше. Чоловіка не повернете. Відкиньте почуття злості на весь світ, навчіться контролювати своє горе. Почніть жити для себе. Порожнечу, яка утворилася в житті, не допоможуть закрити ні діти, ні друзі. У соцмережах є форуми і групи молодих удів. Там жінки допомагають одна одній звестися на ноги після втрати. Літні вдови важче переносять втрату чоловіка, ніж молоді.
Жінкам, які рано овдовіли, Людмила Герасимчук рекомендує подавати анкети до шлюбних агентств і їхати за кордон.
— Не варто зациклюватися на минулому. Ви повинні жити далі заради себе. Якщо на заробітки їхати не планували, можна вирушити у тур по Європі або купити путівку на відпочинок біля моря. У рідному місті знайти пару буде важко. Розлученій вийти заміж удруге легше, ніж удові. Її ніхто не буде засуджувати.
Не факт, що через рік стане легше і біль почне вщухати. Аби пережити втрату, треба чотири-п'ять років. Не бійтеся пускати у своє серце нове кохання. Це допоможе подолати відчуття самотності.
Плачте, коли хочеться. Сльози — це ліки від стресу. Відганяйте від себе провину й дорікання: "ти помер, а я живу", "не все зробила, аби тебе врятувати". Багатьом допомагає зміна житла і понаднормова робота, похід до церкви й розмова зі священиком. Не підсідайте на антидепресанти й алкоголь. Позбутися звички, набутої у такому стресі, нереально.
3 
1
Коментарі