У дитячих колоніях вишивають хрестиком

У Києві, в галереї "Ра", відкрилася виставка робіт вихованців  виправних колоній. На ній можна побачити вишивки, графіті, гравюри, плетених із соломи і верби ляльок та ще намальовану на камені церкву.

Авторів на презентації не було. З колоній навіть талановитих художників не відпускають. Зате прийшли працівники МВС та Міністерства в справах сім"ї та молоді. Був навіть архієрей.

Кажуть, зараз відбувають покарання 2800 підлітків. Серед них лише 200 дівчат. Тож під пейзажами, вишитими рушниками та квітами з бісеру — таблички переважно з хлоп"ячими іменами. Найкращим визнали 18-річного Дмитра Черткова з Кременчуцької колонії. Хлопець вишив дрібним хрестиком картину "Рідні місця".

Переможців нагороджували настільними годинниками з порожньою рамочкою — "для фотографії рідних". Але третина цих дітей — сироти.

— Чому перемогла вишивка? — обурювався художник Володимир Слєпченко. — Цього можна навчити будь-яку бабусю. А графіті, — показав на роботу колоністів із Ковеля, — дуже професійні.

Художникові тихо пояснили, що у журі сиділи урядовці та представники благодійних фондів, а не митці.

Їздив у дівочу колонію, запрошував у жіночий монастир

— Я щойно повернувся з Ковеля, — озвався сивий бородань на ім"я Андрій Сухоруков, голова благодійної організації. — Там у колонії є мій вихованець, сирота. Збирався привітати його з Новим роком, провести з ним добу. А дали побачення... через стіл, на дві години. Підлітки мають право подзвонити додому лише чотири рази на рік! Яка вже техніка малювання?

А от архієпископ Львівський і Галицький Августин засмутився, що на виставці немає релігійних тем. Я підвела його до роботи "Оберіг", де обрамлені квасолею, часником, маком і пшеницею, образи Христа й Богородиці.

— Це язичництво, — відмахнувся владика. І поскаржився: — Їздив у дівочу колонію, в Мелітополі. Запрошував після звільнення у жіночий монастир, на кілька років. Лише троє зголосилися, та й ті згодом відмовилися.

Архієрей дістав цифровий фотоапарат і почав фотографувати.

— У нас сиділа 18-річна Яна Черкас, — розповіла психолог із Мелітополя Тетяна Голишкіна, 36 років. — Чудово малювала. Її батьки розлучилися, мати відправила доньку до батька. А у того — вже інша сім"я. Мачуха довела дитину до того, що Яна її вбила. Засудили дівчину на п"ять років. Була в депресії, малювала все у чорних тонах. А потім роботи посвітлішали... Тепер їй 20 років, живе в Росії, із сестрою. Пише, що все гаразд...

×