Друзі запросили половити бичків і ротанів на Дніпрі в селі Вітово під Чигирином.
— Учора були з хлопцями, чемодан ротанчиків набомбив, — телефонує ввечері 35-річний Анатолій Халудров із міста Кам"янка на Черкащині. — Вперше ловив цю рибу. Їхали на судака, та той не бере. Але кльов прекрасний, а по вкусу — вобще: судак відпочиває.
Розповідає, які підготувати снасті: звичайна кивкова вудка, як на окуня, метрів зо 20 жилки, маленькі окуневі блешні й три курячі пупи або жменя сердець. Це м"ясо жорстке, тому хижак не так часто стягує його з гачка.
О п"ятій ранку виїжджаємо бусом удев"ятьох. За півтори години бетонною дорогою, що проклали для будівництва Чигиринської АЕС, під"їжджаємо до Дніпра. Ледь сіріє. Йдемо півтора кілометра вздовж намивної коси до найближчих ям. Повз нас проїжджають по льоду "жигулі".
— Товщина льоду понад 20 сантиметрів, можна їхати легковиком, — каже Микола Кривохижа, 37 років. Він був ініціатором риболовлі на Дніпрі. У Кам"янці його вважають найзатятішим. Позаочі називають "Риб"ячою смертю". Влітку коропів возить мішками. По кілька діб сидить із вудками на водоймах, коли в риби жор.
— Тут і забурюємося, — Микола на око відраховує від краю коси метрів із 300, ставить ящик, бурить лунку.
Дме легкий вітер, надворі розвиднілося. З берега групами по троє–п"ятеро йдуть рибалки.
— Нема хужого, як мороз і вітер, — каже Микола. Відмотує з вудки метрів 12 жилки. — Лід із лунок за мить замерзне. Кожного разу, як витягуватимеш рибину, ліска зачіпатиметься.
Чоловіки витягують із пакетів курячі пупи. Відрізають шматочки, наколюють на один із трьох гачків.
— Іди сюди, — швидко перебирає руками жилку Анатолій. Витягує з 12-метрової глибини ротаня. — Подиви на цього братана, одне м"ясо й ікра.
Ротані — схожі на бичків, тільки більші, світло-коричневі. У середньому на кілограм припадає 10–12 штук.
Ротані попадаються впереміш із бичками. Чоловіки вудять метрів за 3–4 один від одного. Клює через кожні кілька хвилин. Витягнув рибину, поправив м"ясо й опускаєш. Маленька блешня тоне секунд 20. Коли опускається на дно — рибалка трохи підсмикує вгору і тримає, хитаючи кивком за кілька сантиметрів від дна. При покльовці кивок ледь здригається. От тоді й слід підсікати.
Перед обідом починається снігопад, здіймається вітер. Час від часу рибалки матюкаються: розплутують жилку й відбивають ногами з неї намерзлий лід. Наймолодший — 17-річний Богдан — що півгодини бігає кілька кругів навколо нас. Мерзнуть ноги. Каже, треба нові валянки купляти.
— Пішли гріться, бо геть окочуримся. Та й клювати стає погано, більше дрібного бичка, — гукає водій Володимир Коновал. Ми з Анатолієм не п"ємо, тому й обідати не сідаємо. На ходу з"їдаємо по пиріжку. Хлопці п"ють по дві чарки, потирають руки.
Ох, інтересно, шо ж там. Кажеш, дьоргаїться?
— Прошлий раз краще було, — чухає бороду Микола Кривохижа. — З однієї лунки по десятку витягував, в основному ротані.
По обіді рибалки розходяться метрів на 50, до інших ям. Анатолій Халудров гукає. Каже, зачепив щось.
— Наче за якогось корча, але він трохи здригається, — Анатолій помалу вимотує жилку.
— Та це ти, мабуть, сєтку зачепив, — сміється Микола. — Тут таке часто бува. Осінню рибаки не витягли. Ох, інтересно, шо ж там. Кажеш, дьоргаїться?
На лід витягаємо метрів зо 20 сітки. У ній і жива, й мертва риба. Деяка смердить. Загалом кілограмів 20 плітки. Кожна рибина грамів по 400. Половина пропала, половину розділяємо між собою по три штуки.
У когось судак обриває блешню. Потім у іншого рибалки хижак робить шкоду.
— Йо-ма-йо, — кричить Анатолій Халудров. Богдан під час чергової пробіжки зачіпає ліску, рве. Чоловіки сміються. Збираються випити ще по чарці.
О третій дня збираємося додому. Біля авто заглядаємо один до одного в ящики. Кожен вловив щонайменше по 50 штук.
— Як рибу жаритимеш, ікру витягуй. Окремо смаж. А ще краще — вари, — радить дорогою Анатолій Халудров. — Закипіло півлітри води, всипаєш туди ікру і хвилин 10 вариш. Потім зливаєш воду, в ікру додаєш чарку олії, перемішуєш. Сіль по вкусу. Їси, як захолоне.
48 100
СТІЛЬКИ осіб значаться в реєстрі Всеукраїнської спілки мисливців і рибалок. Це найбільше об"єднання любителів риболовлі в Україні.
17
СТІЛЬКИ гривень штрафу має сплатити рибалка, якого вперше впіймають у зоні, де заборонена ловля риби. Хто попадеться вдруге — віддасть 51 грн. Якщо знайдуть сітку і мішок риби, стягнуть до 510 грн. За електровудку чи вибухівку — порушать кримінальну справу.
Георгій Кирилко на річку бере примус
— Як підеш на лід — одягнися як слід. Одяг і обувку треба такі, щоб було тепло за крутого морозу, — розказує рибалка із 20-річним стажем киянин Георгій Кирилко, 47 років. Він весь рік по вихідних рибалить на затоці Оболонь, Київському та Канівському водосховищі.
Прихильники зимової риболовлі відмовилися від ватників і валянок. Вбираються у легкі, водонепроникні комбінезони. У ньому тепло навіть у 20-градусний мороз. Такий одяг коштує півтори тисячі гривень.
— А я купив імпортний лижний костюм на секонд-хенді за 70 гривень, — каже Георгій Валентинович. — Вдягаю під низ товстий шерстяний светр і кальсони. У такій екіпіровці можна спати на льоду.
На ноги одягає дві пари шкарпеток. Тонкі трикотажні і товсті шерстяні. На черевики з цигейковою підкладкою Георгій натягує гумові рибацькі бахіли до колін. Вони бережуть від води, але слизькі на льоду. Кум підказав вихід: прикрутити до підошви металеві шипи, які носять монтери-телефоністи.
Ящик для снастей Кирилко зробив із товстої вологостійкої фанери. Йому пропонували купити сучасний пластиковий, за 190 грн. Але він видався рибалці ненадійним. Тому оббив саморобний короб алюмінієвим профілем, на стінки зсередини наклеїв шматки пінопласту. Їжа і мотиль у ньому не замерзають.
— Раніше я брав старий алюмінієвий ящик. Але він низький, довго не всидиш — спина болить. Зробив вищий і ширший на 5 сантиметрів. Так зручніше. І всередині більше місця — можна літровий термос з кавою втиснути, — каже.
На зимову риболовлю бере примус. На холоді завжди хочеться з"їсти гарячого. Багаття на льоду не розведеш. А примусом, заправленим гасом, можна швидко підігріти консерви або зварити трохи юшки біля лунки.
Євген ЄВСЄЄВ
4 
1
Коментарі