П"ять років Роман Гринішак, 58 років, житель села Пасічна Надвірнянського району на Івано-Франківщині, не працює. Його звільнили з роботи. Чоловік каже — незаконно. За сільський страйк 2005 року присудили штраф 522 тис. грн.

Гринішак мешкає в будинку з донькою. Має ще сина, він посезонно їздить на заробітки до Росії.

— Донька не хоче до моїх проблем лізти, каже, все одно нічого не доб"єшся, тільки нерви попортиш і попозоришся. Але де то таке вигадано, щоб так із чесної людини знущатися? — обурюється чоловік.

Господар запрошує до хати. У маленькій кімнатці прохолодно. Чоловік палить мало: немає чим платити за газ.

Раніше він працював на кар"єрі "Нерудник" головним майстром. Через його руки проходили всі накладні й розцінки на будівельні матеріали. На початку 2003-го йому сказали, що завод переформовують. Для нього не залишилося роботи.

— Мене хотіли посунути, бо я не дозволяв красти, а коли прийшов новий директор, то красти стали все підряд — від труб до каменю, — веде далі Роман Гринішак. — Хотіли наді мною познущатися — дали роботу з лопатою. Коли відмовився, тоді мене звільнили.

Гринішак каже, що наказ на його усунення від роботи писала людина, яка незаконно очолила підприємство.

Я з тими судами геть зубожів

Після звільнення чоловік написав листа до прокуратури. Перевірка тривала майже рік, жодних неправомірних дій керівництва слідчі не виявили.

— Коли я почав добиватися правди через прокуратуру, на мене почалися наїзди. Мені погрожували, — веде далі.

У червні 2005 року жителі села Пасічна перекривали дорогу на товариство "Розтока". Хотіли в такий спосіб відстояти свої права на землю, яку в них товариство планувало забрати під будівництво розважальних закладів. На Гринішака як ініціатора акції написали акт. Згідно з ним наклали штраф у розмірі 522 тис. грн. За кілька судових слухань виплату скасували.

— Відмінили те, що й не повинні були присуджувати, а на роботі так і не поновили. Я з тими судами геть зубожів. Втратив стаж. Грошей зараз не маю. Я позичу грошей, зберу всі документи й ще раз поїду до нашого президента. Візьму із собою довідку про "вміняємість". Прийду під двері, покажу всі папери, розкажу, як було. Потім зніму шапку і стану просити грошей. Якщо нікому не буде до мене діла — підпалю себе.

×