— Колись дружина купила Олексієві Івановичу дорогі туфлі. Він сказав віднести їх назад, а гроші витратити на себе й дочку. Був аскетом, — каже завідувачка кафедри української літератури Полтавського педуніверситету ім. Володимира Короленка 57-річна Віра МЕЛЕШКО про письменника і вченого Олексія НЕЖИВОГО.
Він помер на 63-му році. Попрощатися з ним у Свято-Успенський кафедральний собор Полтави прийшли понад 30 людей.
— Олексій Іванович усе життя присвятив дослідженню творчого шляху Григора Тютюнника, —каже письменниця 54-річна Інна Дідик. — Підтримував музей письменника в Шилівці. На його відкритті плакав.
Неживий народився в селі Хитці Лубенського району Полтавської області. 1980 року переїхав до Луганська. Очолював там товариство "Просвіта". На Полтавщину повернувся з початком війни на Донбасі. Мав дружину Людмилу й доньку Оксану.
— Тоді відновлювати рух за національне відродження було повсюди важко. А на Луганщині — ще складніше, — говорить член полтавської "Просвіти" Олег Пустовгар, 46 років. — Неживий популяризував там українську історію та літературу. Якби на Донбасі було більше таких людей, цю землю не окупували б.
1 
1
Коментарі