— За два тижні на передовій у Щасті набожним став. Коли вперше потрапив під мінометний обстріл, згадав "Отче наш", — розповідає 36-річний Віталій Довженко.
Він родом із містечка Хмільник на Вінниччині. Пішов добровольцем у спецбатальйон "Айдар". Через тиждень Віталія поставили охороняти Луганську ТЕС.
— Пройшло перед очима все щасливе життя з дружиною, через сварки з якою й пішов воювати. Ми познайомилися на дискотеці, — згадує. — Мені було 16, вона на два роки старша. Закохався з першого погляду. Заради неї покинув іншу дівчину. Вона на мої залицяння дивилася скоса, їй більше старші нравилися.
Батьки не підтримали мій вибір, бо Тетяна з бідної сім'ї. Поставили ультиматум — або дівчина, або вони. Я вибрав Тетяну. За рік побралися. Ще за рік народилася донька Вікторія.
— Мої батьки об'явили, що такий неслухняний син їм не треба, і відказалися від мене. Навіть до внучки не приходили. Нас приютила Таніна бабушка, переписала свою стару хатину. Обоє студенти-заочники, жили так бідно, що не хватало грошей на хліб і молоко. Я працював на трьох роботах. Удома розвів міні-ферму — годував свині й перепродував.
З часом життя налагодилося. Відкрили свій бізнес.
— Проблеми в сім'ї почалися, як появилися лишні гроші. Таня почала купляти собі дорогущі речі, пропадала по салонах. Кожної п'ятниці в неї дівішники. На мене й дитину часу не лишалося. Стала прискіпуватися, що я не там стою, не так балакаю, не те роблю. Пиляла на кожному кроці. Потім сказала, що нам треба відпочити одне від одного, і виселила мене зі спальні в іншу кімнату. Тоді саме Майдан почався. Я взяв теплий рибацький костюм і поїхав у столицю. Їй було все одно, чи я там не голодний, чи взагалі живий. Якщо дзвонила, то питала, коли приїду, бо їй треба, аби товару привіз.
Після Майдану Віталій зайнявся волонтерством, став допомагати бійцям на Донбасі. Їздив на передову щотижня. Сам воювати не йшов, бо через отримані на Майдані травми його не брали до війська.
— Кожна розмова з жінкою закінчувалася скандалом. Часом вона доводила мене до такого сказу, що хотілося вдарити. Але жінку бити гріх. То я міг скрутити залізного прута від каміна чи гупнути в двері так, шо летіло скло.
Після чергової поїздки дізнався, що дружина має коханця.
— Доброжелатєлі розказали, що моя жінка водиться із якимось заїжджим роботягою. Таня підтвердила. Перший раз тоді в житті заплакав, просив не руйнувати сім'ю, згадати, через що ми пройшли. Сам я ніколи не зраджував дружину. Але потім почав приглядатися до інших жінок. І сам не повірив, але вдруге в житті по-справжньому закохався. Трохи молодша за мене Катруся, яку я знав багато років, звела мене з розуму. Ожив, хотів заради неї робити подвиги. Зізнався їй про це, але вона сказала, що більше, ніж другом, не зможе для мене бути. Це було чесно, і я не став ламати її життя.
Віталій поїхав на Донбас. Про те, що залишиться воювати, сказав тільки Катерині.
— Таня навіть не подзвонила. Я розумію, що можу загинути. Але тут, на війні, мені легше.
2 
1
Коментарі