Ольга Міщук помирає від СНІДу

 

"Я також буду винний в її смерті", — каже вінничанин Валерій Міщук, 35 років.

Запрошує до палати однієї з вінницьких лікарень. На ліжку спить його колишня дружина 27-річна Ольга. Прикрита білим простирадлом. Вона шість років хворіє СНІДом. Зараз у передсмертному стані.

— У своєму бажанні розбагатіти я не зупинявся ні перед чим, — говорить Валерій. — Став майстром спорту з боксу, вибивав гроші для бандитів у вінничан-боржників. А коли прийшов час женитися, вибрав Ольгу, відому у Вінниці валютну повію. Після весілля ми зайнялися кожен своїм бізнесом: Оля торгувала собою, я челнокував. Вивозив на продажу з України від цвяхів у Польщу — до цуценят чау-чау у Фінляндію. За них там до цього часу пропонують любий товар, аж до автомобіля.

Згадує, що Ольга хотіла продовжувати бути проституткою.

— Я її не вмовляв. Думав, що лишня сотня баксів у хазяйстві знадобиться. Дружина працювала в готелі та приймала кольорових клієнтів удома.

Вона прокидається. Фотографуватися відмовляється. На обличчі помітні синці.

Ольга народилася у сім"ї офіцера.

— Моя мати померла, коли мені було 5 років. Тато попав під сокращеніє. Зламався і пішов у запой. У школу майже не ходила, бо не було у що одягнутися. Не хотіла, щоб з мене однокласники сміялися. В 16  років пішла працювати в кіоск продавцем по оголошенню. Хазяїн змушував з ним спати. Працювала два тижні. Коли не погодилася лягати з ним у ліжко, вигнав.

Згадує, як хотіла продати свою нирку.

— У мене був знайомий, який поїхав у Штати, а звідти повернувся на "форді" і з 20 тисячами баксів у кишені. Він знайшов "контору", де купляють органи для трансплантації. Доки наважилася віддати власну почку, він помер.

Шукала роботу за оголошеннями у газеті.

— Запрошували симпатичних дівчат у шоу-бізнес. На зустріч прийшов  чоловік, назвався Едиком. Сказав: "Пройдеш двомісячне навчання — тобі ціни не буде". Зняв на Вишенці (мікрорайон у Вінниці. — "ГПУ") однокімнатну квартиру та запхнув у сумочку 20 баксів. Наступного дня приніс два плаття. Говорить: приїхав продюсер із Румунії, хоче на мене подивитися. Ми поїхали в нічний бар. Румун прийшов з двома амбалами. Під їх піджаками побачила рукоятки пістолетів. Зрозуміла, що вони бандити. Румун каже: "Пішли в номер". Хотіла втекти, але Едик заламав мені руку: "Ты мечтала иметь много денег. Вот твой шанс. З нього можна взяти тисячу баксів за ніч". За перший секс вранці від румуна я отримала перший гонорар — 500 баксів. 300 забрав Едик, а 200 я потратила на лікування тріпера, яким наградив цей румун.

2005-го народила сина.

— Коли у мене народилася ВІЛ-інфікована дитина, вирішила переїхати в інше місто. Надіялася, що все пройде само собою, і навіть не пройшла курс антиретровірусної терапії. Мій хлопчик помер через чотири місяці після народження.

Каже, що знає, хто її заразив:

— Спочатку клієнт користується презервативом, але під час сексу знімає його. Умовляти даремно. Почнеш качати свої права — вийдеш з готелю з синяком під оком. Шість років тому сутенер нас із подругою послав до заможного клієнта. Він захотів зразу двох, гроші обіцяв заплатити після сексу. Дав нам по 300 доларів, а після забрав їх силою. Сказав: "То, що зробили ви, може і моя жінка. А на ліки від СПІДу все рівно не хватить".

Через півроку в Ольги з"явилася пітливість уночі, лихоманка, головний біль і кашель.

— Далі пішли дерматити. А зараз у мене саркома, яка розвинулася із-за важкого клітинного імунодефіциту.

×