У 63-річної Ніни Скакун із селища Орбіта на Черкащині втопилися чоловік і син. Обидві трагедії сталися в липні з інтервалом у 13 років.
Ніна Михайлівна запрошує до своєї трикімнатки на п'ятому поверсі. Біля стіни напроти дивана один на одному лежать два матраци, накриті покривалом.
— Роблю потроху ремонт. Нам цього року провели газ до будинків. А раніше котельню дровами топили. Температура інколи не піднімалася вище 10 градусів.
Колишнє селище Орбіта розташоване за 10 км од Чигирина. Зараз це лише вулиця, що належить до села Вітове. Тут із початку 1970-х планували будувати атомну станцію. Після чорнобильської катастрофи будівництво заморозили. У селищі встигли побудувати дві 9-поверхові малосімейки і стільки ж 5-поверхівок. Зараз у них живуть 200 осіб, переважно пенсіонери.
— Я із Житомирщини. Там вийшла заміж за Василя. Через рік народилася донька Світлана. Василь після технікуму приїхав сюди на будівництво. На початку червня пише: "Не думав, що так скучатиму за вами. Готовся, 9 червня заберу". З місячною дитиною жили на квартирі в селі Стецівка. Через два роки народився Володя. Цю квартиру нам дали 1982-го.
За два роки в подружжя народився Олександр.
— А в липні 1990-го Вася утонув. Він робив вахтовим методом. 30 числа готувався виходити на роботу. Перед тим каже: "Поїду потрясу сітки в Дніпрі, бо риба пропаде". Вася вмів плавати, як ніхто. На воді себе краще чуствував, як на землі. Але резинова лодка лопнула, і він від неожиданності захлинувся водою. Шукали його 11 днів.
— Я лишилася сама з трьома дітьми. Бувало, їли саму вермішель на воді. Діти не ходили на фізкультуру, бо не мали спортивних штанів. Свєта й Вова похожі на Васю. А Саша на мене, — показує фото найменшого сина. — Без діла хлопець ніколи не сидів. Прийду з роботи, а він абрикоси мені перемиє, перемеле. Я тільки варю й закручую. З помідорів соку накрутить. Світлана згодом вийшла заміж. Живе в Енергодарі. Володимир одружився з дівчиною з Ярославля, залишився там.
19 липня 2003-го вдосвіта Олександр поїхав із другом на риболовлю.
— Він, як і батько, любив рибалити. Я не раз казала: краще б ти лежав на дивані або у футбол із хлопцями гуляв. А він: "Ну мамо, ти робиш, а я такий здоровий буду гуляти?" Човна залишив удома, бо хтось його пробив. Чую, Сашин мотоцикл. Дивлюся у вікно, а за рульом його друг. Подумала, що син зайшов попорати курей за будинком. Коли той хлопець забігає: "Саша у сітку заплутався". Син сидів на камері з БілАЗа, не втримався і впав у воду. Знайшли його через два дні, недалеко від того місця. Похорон припав на день мого 55-річчя.
За п'ять років до трагедії Ніні Михайлівні ворожила на каві москвичка. Жінка їздила до Росії на заробітки.
— Моя напарниця запросила до знайомої ворожки. Я не дуже хотіла, бо таке не люблю. Випила каву, ворожка подивилася на дно й каже: "Тобі 22 число таке нехороше. Видно якийсь прямо хрест". Я подивилася: і справді хрест. Здивувалася, бо 22-го мій день народження.
Зараз біля мене внучка, Свєтина дочка. Вчиться в технікумі в Чигирині. Маю ще онуку, Володіну доньку. Діти приїжджають, допомагають мені. Володя оце купив скутер, то наказав, щоб їздила. Бо на велосипеді треба педалі крутити, а тут сіла й поїхала.
Любов КАРНАРУК
3 
35413
Коментарі