5-річний кастрований кабан Гриша живе в 9-поверхівці в центрі Донецька. Господарям його подарували напередодні року Свині як карликове порося. Через два роки тварина важила 140 кг. Гриша виявився свинею в'єтнамської висловухої породи.
— У нас завжди було багато вихованців — до нього жив сенбернар, кицьки, ворона з підбитим крилом, миша. Але ні до кого ми так не прив'язувалися, як до Гриші. Навіть їхати з дому не хочемо — нудьгуємо. Гриша ріс разом із нашим басетом Федором. Пес нещодавно помер від старості. Гриша навчився в нього гавкати. Він зі свиньми ніколи не спілкувався, тому вважає себе собакою, — розповідає власник кабана підприємець 48-річний Ігор Савін.
Господарі ведуть Гришу на прогулянку. Той повільно спускається східцями під'їзду. Шкандибає до стійки з написом "Парковка для клієнтів салону "Леді Boss", чухає бік об металеву огорожу.
— Коли він був не більше 20 сантиметрів, гострив ікла об стіни, здирав шпалери, пробирався у шафу, де ми ховали закрутки. Вибрав серед банок одну з полуничним варенням. Розбивав та їв ягоди. Зараз нічого не псує. Не думайте, що він незграбний. Як щось налякає, він такий влаштує галоп, що ви за ним не поспієте, — каже дружина Ігоря — дизайнер Ірина Артем'єва, 51 рік.
Перехожі на вул. Рози Люксембург зупиняються, гладять Гришу, знімають на мобільні телефони. Кабан завертає у двір, їсть траву на газоні.
Літній чоловік від здивування роззявляє рота.
— У голодний рік як знахідка буде — це ж скільки м'яса! — каже.
Ірина дістає сантиметр, хоче зміряти Гришу. Кабан задкує, гучно хрюкаючи.
— Мася, ну чого ти? — гладить Гришу.
Обхват шиї в кабана 130 см, довжина — понад 160 см.
Щодня тварина з'їдає миску вареної вівсянки, гречки або рису, 2 л молока, п'ятеро яблук, два банани, а також кавуна чи диню.
— Ми Гришу не перегодовуємо, а округлі форми в нього від природи, — продовжує Ірина. — Кавуни належать до його слабкостей. Якщо залишити на підлозі, не утримається від спокуси. Почне качати кавун, розколе й акуратно поласує.
— Гриша, дай лапу! — каже господиня, і кабан піднімає копитце. — А тепер ліву. Гриша, лі-ву!
Кабан виконує команду та отримує солодкий сухарик.
Заходить у під'їзд. На п'ятий поверх піднімається ліфтом. Квартира, де живе Григорій, двокімнатна — 80 кв. м.
— Прошу в наш п'ятизірковий свинарник, — жартують господарі.
Гриша прямує до миски. Йому наливають молока.
— Чищу шерсть спеціальними щітками, рівняю копита щипцями. Купаю в тазику, бо у ванну він не поміщається. Спати любить із чоловіком, — усміхається Ірина. — Лягають під одну ковдру. Якщо серед ночі Гриші щось погане насниться, може буцнути. Першу-другу ніч у нашому будинку скиглив і плакав, як цуценя, тому ми взяли його до себе в ліжко. Тепер щовечора підходить до чоловіка і починає зітхати — запрошує до сну.
Чужих Григорій не пускає на поріг.
— Двері ми зазвичай тримаємо незамкненими. Якщо до передпокою ввійде чужий, Гриша помчить назустріч, страшно ревучи. Ікла в нього гострі, як скальпель.
1 
1
Коментарі