вівторок, 27 грудня 2016 07:35

"Із нашої сотні загинули шестеро"

Автор: Фото з родинного архіву Олександра Нечипорука
  Олександр Нечипорук має у правій нозі пластину замість чашечки. Кістку роздробило кулею в Києві під час Майдану
Олександр Нечипорук має у правій нозі пластину замість чашечки. Кістку роздробило кулею в Києві під час Майдану

— Раніше мав бізнес, займався вантажними перевезеннями. Зараз і в легковушці проїхатись важко, — каже 32-річний Олександр НЕЧИПОРУК із Луцька. Брав участь у Революції гідності. 20 лютого 2014-го на вулиці Інститутській у Києві отримав поранення в ногу.

Куля розтрощила Олександру 10 см кістки нижче коліна. Порвала зв'язки.

— З лікарні довго не міг додзвонитися до хлопців із нашої сотні, — згадує чоловік. — Один із побратимів розповів, що зарахували мене до пропалих безвісти. Хотіли ставити свічку за упокій.

Лікування продовжив у ­Львові. Звідти поїхав до Польщі. Потім — у Сполучені Штати. У лікарнях Клівленда в штаті Огайо пробув більше року. Через зараження довелося повністю видалити колінну чашечку. Поставили тимчасову пластину. Мучить постійний біль. Попереду — ще одна операція. Сподіваюсь після неї ходити без милиць.

Олександр належав до 35-ї сотні самооборони "Волинська січ".

— На Майдан поїхав після перших смертей, наприкінці січня. Жінка злилась на мене. Казала, покинув її з дітьми напризволяще. Погрожувала розлученням. Зрештою зрозуміла, — розповідає Олександр. — Перед поїздкою взяли з нею два кредити в банку на розвиток власної справи. Дружина — на відкриття перукарні, я — на магазинчик будматеріалів. Через поранення бізнес довелося заморозити. На реабілітацію треба багато коштів. Виручає допомога волонтерів, самі не впорались б.

У своєму стані бачу й позитив. Раніше всі дні проводив на роботі. Тепер маю більше часу на родину, читання.

Після революції багато старих друзів відвернулися. Не розуміють моєї позиції. Є такі, що відкрито звинувачують у негараздах країни. Натомість на Майдані зустрів багатьох однодумців. Щороку 20 лютого зустрічаємось у Києві. Вшановуємо пам'ять побратимів. Із нашої сотні загинули шестеро. Той день вважаю своїм другим народженням. Чув, як поряд свистіли кулі. Молився, аби не влучили в голову чи серце. Господь мене почув.

Олександр із дружиною 29-річною Катериною виховують двох дітей — 6-річну Юлію та 4-річного Матвія. Чекають на народження третьої. Жінка працює перукарем. Чоловік отримує допомогу по інвалідності.

Зараз ви читаєте новину «"Із нашої сотні загинули шестеро"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути