18 грудня на своїй дачі в місті Градечек від раку легень помер екс-президент Чехії Вацлав Гавел на 75-му році життя. Ховатимуть його в п'ятницю на Вишеградському кладовищі у Празі.
— Вацлав Гавел став символом борця за свободу і незалежність Чехословаччини, — каже екс-міністр закордонних справ 80-річний Геннадій Удовенко. — Його можна порівняти з російським академіком Андрієм Сахаровим або з В'ячеславом Чорноволом. Біда України в тому, що тут такі люди не прийшли до влади. Ми зустрічалися кілька разів. Від нього завжди ішли дружні флюїди. Наші зустрічі були офіційними.
Вацлав Гавел народився в Празі. Його батько займався будівництвом і кінобізнесом. А в училищі Вацлав отримав фах хіміка-лаборанта, 1966-го заочно закінчив театральний факультет академії мистецтв. В армії написав першу п'єсу про життя військової частини "Життя попереду". Загалом створив понад 20 книжок, отримав премію ім. Кафки. Останню його п'єсу "Відхід" показали на сцені 2008-го. Її герой — канцлер Вільгельм — після програшу на виборах втрачає роботу, його соратники перетворюються на затятих опонентів.
1977-го Вацлав Гавел став одним з ініціаторів написання програми чехословацьких дисидентів "Хартія 77". За це його звинуватили у спробі державного перевороту. У в'язниці провів чотири роки. За цей час написав книжку "Листи до Ольги", присвятив її дружині. 1989-го під час оксамитової революції ініціював опозиційний Громадянський форум. На спільному засіданні обох палат федерального зібрання ЧРСР його одноголосно обрали президентом.
— Коли я вперше вийшов на роботу, мене охопила депресія. Я був завантажений справами і не знав, за що братися. Зрозумів, що поезія закінчилася і почалася проза, — казав Вацлав Гавел.
Розповідають, що в коридорах резиденції президента він катався на самокаті, який подарували колишні дисиденти. Керував державою 10 років. За цей час був госпіталізований 15 разів і понад 200 днів провів у лікарні. Почав хворіти, ще коли був у в'язниці. Щодня викурював по три пачки цигарок, мав задишку. Згодом лікарі видалили половину правої легені. Порадили відмовитися від шкідливих звичок.
— Курити я покинув, а коньяк залишився для мене лікувальним засобом, — говорив.
— Найбільше запам'яталася зустріч у Києві в середині 1990-х, — розповідає екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, 51 рік. — Тоді в театрі "Сузір'я" показували виставу за п'єсою Гавела. Ця людина багато зробила для своєї країни і всієї Європи. Та, попри це, він залишався тихим, спокійним і непоказним. Таким має бути справжній інтелігент і освічена людина.
Одружувався двічі
1956-го Вацлав Гавел познайомився з працівницею празького театру "На забрадлі" Ольгою Шплихаловой. За вісім років вони одружилися.
— Я був працівником сцени, а вона — білетеркою. За характером ми різні. Я — дитя буржуазної родини і постійно збентежений інтелектуал, вона — пролетарська дівчина, оригінальна, не сентиментальна, тверезомисляча, інколи язиката. Я знайшов у ній коректора моїх божевільних ідей, — розповідав Гавел.
Ольга померла 1996-го. За рік Вацлав розписався з актрисою Дагмар Вешкрновою. Вона знялася в 50 стрічках і 200 телепостановках. Була молодшою на 17 років. Кажуть, почав з нею зустрічатися ще за життя дружини.
— Коли Дагмар вийшла за Гавела, вона вигнала з його квартири собаку, який залишився від покійної дружини. Натомість привела двох своїх псів, — казали знайомі родини.
П'єсу "Відхід" Гавел планував ставити в національному театрі. Просив, щоб на головну роль узяли його дружину. Йому відмовили: "Головні ролі довіряємо лише штатним актрисам". Гавел забрав п'єсу і віддав її в театр "На Виноградах". Дружина зіграла в ній головну роль.
3 
1
Коментарі
1