—?Ніхто з наших не понімає, що в цеї непутьової в голові, — крутить пальцем біля скроні вусань у камуфляжній куртці. Підводою підвозить до села Вільхове Ульянівського району на Кіровоградщині. Його односелець 27-річний Євген Коржук 25 жовтня забрав з будинку маляти доньку Катерину, 2 роки. Мати Олена покинула її на трасі у селі Чабани і поїхала з клієнтом. Заробляє проституцією.
Вільхове — за 24 км від райцентру і за 6 км від траси Київ — Одеса. Тут майже тисяча жителів. Єдиний магазин стоїть у центрі. Там продають найнеобхідніше. За більшістю продуктів люди їздять до сусіднього села Великі Трояни.
—?Коржуки живуть на виїзді. Ларіса з Кольою дуже порядочні люди. Все життя проробили в колгоспі. Цього Женю всиновили з інтернату, бо своїх не було. Він теж нормальний. І в школі був хорошистом, і людина путьова. Вчився в бурсі на маляра. Зараз мотається по заробітках, як і всі. У нас тут як? Літом ходимо до фермера на поля. А зимою дома хазяйство пораємо.
Двір Коржуків — на околиці. Стоять стара та нова хати, три великі хліви. За двором — комбайн. Євген Коржук у потертому светрі загрібає листя. 52-річна Лариса Олександрівна виносить на поріг дві 3-літрові банки з молоком, відганяє котів. "Зараз Катрусю піду будити", — заходить у дім.
—?Думав: обзаведуся сімйою, пороблю ремонти. Зроблю пристройку, будемо хазяйнувати, — розказує Євген, показує на розмальований будинок під "шубою". — Ми з Альоною зійшлися случайно. Знакома дала її номер телефона. Я пару раз позвонив, пообщалися. Альона сама з Чапаєвки, це недалеко. Поїхав до неї в гості, поговорили. Бачу, дівчина вроді непогана, а мені женитися пора. Привіз її додому. Вона скоро забєрєменєла. До роботи була не ахті, а ми не дуже і впрягали. То бєрємєнна, то з дитиною сиділа. Бити її ніколи не бив. Ну, посваритись могли.
Євген з Оленою оформили шлюб.
—?Ми були протів цеї розпісі, бо невістка не з дуже благополучної сім'ї, — говорить 53-річний Микола Дмитрович. — Але як чекала на дитя, куди вже діватись? Її матір ні разу до нас не приїхала дивитись, як дочка замужує. Свати випивають, а в матері якесь психічне захворювання.
—?Пропонував Альоні іти робити в Поплавського, — продовжує Євген. — (Ресторанний комплекс "Батьківська хата" на трасі Київ — Одеса, належить співаку й ректору столичного університету культури Михайлові Поплавському. — "ГПУ"). — Вона не хотіла. А десь місяць назад зібрала малу. Сказала, що їде провідати маму. Сначала звонила, що все нормально. А потім дзвонить Альонина сестра. Каже, батько помер, хай Альона на похорон приїде. Я злякався, додзвонитися не можу. Пішов у міліцію. Вигнали, мол, вернеться твоя баба.
—?Про те, шо дівчинку найшли на трасі, нам сусідка сказала, — розповідає Микола Дмитрович. — Ми того телевізора і не дивимося. У нас корови, свині, кури, гуси, качки. А тут прибігає: "Там вашу Катю показують і про Альону кажуть".
Дитина з 14 жовтня жила у будинку маляти в місті Боярка під столицею. Євген з батьками забрав її за 11 днів.
—?До нас із соціальної служби приїжджають, контролірують. Трохи важко, бо кожен день толпа народу ходить. Кажуть, Альону будуть судить, — Євген підтягує штани, бо спадають.
На поріг вибігає Катерина в рожевих курточці і штанцях. Тягне до батька руки. Розказує вірш про кота. Просить рожеву ручку, бо пасує до її вбрання.
—?Ми їхали машиною з мамою і дядьою, — згадує 13 жовтня. — Дядя став, мене висадив. І вони поїхали дальше. Кинули Катрусю.
Дід кличе годувати поросят.
—?Катруся йде до поросятка, — дитина хапає кошеня і біжить до хліва.
На поріг виходить Лариса Олександрівна:
—?Зараз усі документи переоформляємо, будемо получати допомогу на Катю. Поки ми з дідом є, будемо Жені помагати. Вчора Альонина мати дзвонила, скандалила не ясно чого. Вона ж Каті не хотіла забирати. Це хотіла Альонина баба, якій під 90 год. Але ми сказали, що самі справимося.
2 
1
Коментарі