— З Риму віз мощі рейсовим автобусом через Чоп. Більшість пасажирів — заробітчани. Водій каже: "Зараз така зміна прикра. На митниці всі сумки перевіряє, все висипає". Злякався, що скажуть про мощі святих. Під'їжджаємо, заходить працівниця митниці. Каже: "Ну що, дівчата, вас чекають удома?" — "Ясно, що чекають". Повернулася до мене: "Щасливої дороги". Так мощі собі прокладають дорогу. Вони просто хотіли бути тут, — розповідає отець Роман Василів, 60 років.
Заходимо у греко-католицьку церкву святої Анни в місті Борислав на Львівщині. Сюди щодня з'їжджаються паломники. Отець Роман зібрав мощі 710 святих, розмістив їх у скляних мощовиках.
— Найперше до храму привіз мощі cвятих Олімпії та Лаврентії 2009 року, — говорить отець Роман. — Це сестри-черниці, які відмовилися відректися греко-католицької віри. За те їх сталіністи вивезли у Сибір і закатували. З їх мощами в церкві почалися перші зцілення. У 4-річної Ірини Миги на руці була пухлина, як яйце. Лікарі сказали: така за два-три тижні переходить у злоякісну. Радили негайно оперувати. Батьки привели Іринку до мощей, три дні молилися — пухлини нема. Або приходить до мене жінка, в Бориславській міській раді працює. "Отче, подивіться на мої руки". — "Таня, руки як руки, що ти хочеш?" — не розумів. Виявилося, що її 2,5 роки мучила гнійна екзема. За нею приходить чоловік, який через хребтові грижі пересувався на милицях. Каже, що здоровий. Ще один купив інгалятор, бо починалася астма. Одужав, прилад викинув.
На середину церкви священик виносить найважливіший мощовик. Кладе на голову парафіянам — так їх благословляє.
— Цей мощовик вперше виніс на Великдень 2011 року. Має чотири сторони. Містить речі, пов'язані з життям Ісуса Христа. На першій, Богородичній стороні, зібрані мощі найближчих родичів Ісуса — Марії, Йосифа, його бабусі та дідуся. На другій стороні — мощі 12 апостолів. Третя — друзі Христа. На четвертій — речі самого Ісуса, — каже отець.
Священик показує "Журнал свідчень". У ньому записані зізнання людей, які зцілилися в храмі. Найбільше подяк — святій Анні-Марії Таїджі.
— Свята дала 20 зцілень людям, які хворіли на онкологію, — говорить отець Роман. — У Римі підійшов до Анни-Марії Таїджі. Вона з Наполеоном народилася в один день. Лежить під склом, ніби спить. Лице біле. Біля неї півтори години крутився, ще такого не бачив: під очима чорне, як при нирковій хворобі. Думаю: воно розійдеться на все обличчя, вона почорніє. У Києво-Печерській лаврі бачив, що всі святі чорні лежать. Приїжджаю через рік — одразу до неї. Лице все біле, чорне зникло. Питаю в священика-монаха, як так. Каже, від часу смерті її переодягали тричі — одежа старіє, не буде ж лежати в лахмітті. Останній раз — 1957-го. У святої відбувається відновлення шкіри. За життя зцілила безліч онкохворих, психічнохворим допомагала. Після смерті теж зцілює. Парафіянка Оксана мала рак грудей. Молилася, потім притулила до Анни-Марії Таїджі іконку. Постійно біля себе носила, навіть спала з нею. Приходить на операцію — а груди чисті. Відклала на лікування 10 тисяч гривень. Пожертвувала їх на новий мощовик.
Ідемо до мощей святого Йосафата, які праворуч від вівтаря.
— Вони допомагають відновити зір. Привезли до нас у церкву 12-річного хлопчину з Івано-Франківська. На уроці допризовної підготовки практикували евакуацію. Завила сирена, діти тікають, ховаються. Цей школяр ударився чолом об двері, знепритомнів і втратив зір. У нашому "Журналі зцілень" вклеєні медичні довідки з його історії хвороби. Після удару — 0,08 відсотка на одне око, 0,06 — на друге. Майже нічого не бачив. Його возили в Одесу, Київ — лікарі розводили руками. Батьки довго молилися до мощей святого Йосафата, зір у хлопця відновився на 100 відсотків.
Поряд зберігаються мощі святих Бенедикта і Спиридона.
— До Бенедикта звертаються, аби захистив від чарів, ворожби. Велику силу має його медальйон, який ставлять над вхідними дверима. Якось до нас приїхала киянка. Молилася, тоді каже: "Продайте мені медальйон". У церкві тоді не було. Наполягає: "Дайте мені свій". Подзвонив у Львів до поставщиків — нема. Дзвоню в Польщу — нема. Думаю, хіба буду дзвонити до Італії, у мене там син. Павло говорить: "Тату, тут все є, але ціна висока". Відмовляю: "Пані, то дорого". "Отче, гроші — то моя проблема", — відповіла. Просила, щоб вислав 14. Казала, що повішає на всі двері. Син вислав, забрали її друзі з Трускавця, передали поїздом. Через два тижні дзвонить: "Отче, хочу подякувати. У мене в хаті нічого не стукає. Бувало, скрипить паркет, чую кроки, а нікого не бачу. У мене волосся дибки стає. Зварила борщ, встала, аби взяти ложку, а мій борщ поїхав на другий бік столу. Я мало не збожеволіла. Тепер повернувся мій чоловік. Пішов, бо не міг того витримати. Налагоджується мій бізнес".
— До мощей святого Спиридона парафіяни стежку протоптали, — сміється отець Роман. — Він є покровителем фінансів, хати та роботи. Допомагає квартиру отримати. Його гріб — на острові Крит. Помер у 348 році. Температура тіла сьогодні — 36,6 градуса Цельсія. Щороку йому міняють черевики, бо зношує. І це не жарт.
Усі мощі — з печатками з водяними знаками та підписами римських кардиналів, архієпископів. Це засвідчує їх автентичність. Така колекція — єдина у світі.
До церкви приїжджав екс-президент Віктор Ющенко та батько нинішнього глави держави Олексій Порошенко.
— Не знаю, до кого молилися і що просили. Не смів питати, — каже отець. Веде до мощей Домініка Савіо, на рухунку якого — 35 зцілень від безпліддя.
— Двійнята народилися в пар з Івано-Франківська, з Червонограда, Стрия, села Сілець на Львівщині, — перераховує священик. — Якось у церкву прийшла жінка з таким оберемком троянд, що я двома руками не міг обійняти. Тішилася: "Я вагітна". Бачив, як у Римі до святого приходять жінки, яким важко стати матір'ю. Після молитви монах кладе їм руки на голову. Потім бере малесеньку сорочечку, торкається мощей і віддає. Жінка носить її біля себе, через два-три місяці вагітніє. Казус: дасть рожеву сорочечку — народиться дівчинка, блакитну — хлопчик. Там ще й вибирають.
— Святий Пантелеймон багатьом допомагає, — веде далі отець Роман. — Помер у 303 році. У Римі є його суха кров. Її щороку 27 липня виносять посеред храму. Вона у скляній колбі. Під час служби суха кров рідне, тоді кипить. Це триває протягом цілого дня. Увечері засихає — і цілий рік суха. Це називається оновлення крові святого Пантелеймона. На аналіз беруть — кров та сама, не підробка. Один чоловік намагався з храму винести мощі Пантелеймона. Парафіяни побачили, затримали. Каже: "Я хотів удома помолитися".
Святі Світлана і Варвара замироточили перед Революцією гідності. Випускають росу. Буває трошки менше, трошки більше — залежить від ситуації в країні. Але від того часу повністю ще не припинялося, бо йде війна.
11-річна дитина кидала чоловіками, як м'ячами
Мощі святих Марії Боретті та Джемми Галгані — серед екзорцистів у храмі святої Анни в місті Борислав на Львівщині.
— Марія Боретті загинула в 12 років, — розповідає отець Роман Василів. — Хлопець хотів її зґвалтувати. Вона не далася — він підрізав її ножем. Дівчинку поховали, а хлопця засудили. У тюрмі він захворів. Лікар попередив: до завтра не доживе. Уночі Марія Боретті йому явилася в сяйві. Каже: "Я тебе прощаю". Він став здоровий. Після того було тисячі оздоровлень на її мощах, вона — мучениця чистоти.
Джемма Галгані не згрішила навіть думкою. До неї приводять біснуватих. З Івано-Франківська привезли 11-річну дівчину. Вона чоловічим голосом закричала: "Мене пече". Чотири чоловіки її під руки взяли, хочуть до мощей підвести. Я такого ще не бачив: вона ними кидала, як м'ячиками. Вибігла з церкви, дві години її шукали по Бориславу. Знайшли, але у храм вона вже не зайшла. Джемма Галгані є індикатором визначення на біснуватість. Якщо покладете руку, а лице починає викривлятися, з рота йде піна, трясе — в людині є нечистий.
У покійного отця Піо ростуть нігті та волосся
Мощі стигмата отця Піо зберігаються поряд з мощами ченців Ордену кармелітів і капуцинів у храмі святої Анни в місті Борислав на Львівщині.
— Його мощей у вигляді шматочків кісток нема. Чин капуцинів вирішив не дробити отця Піо, бо досі є багато крові. За життя у святого відкривалися рани на руках, ногах і ребрі. Щоби кров не крапала, затуляв рани тканиною. Мощі — шматочки тканини, просякнутої кров'ю отця Піо, — каже отець Роман Василів. — Помер 1968 року. У нього досі ростуть нігті та волосся. Мав надприродну силу — одночасно міг перебувати в кількох місцях. Люди, які в нашій церкві біля нього моляться, кажуть, що чують різні запахи. Хтось фіалковий, хтось трояндовий, дехто — аромат лілії.
3 
1
Коментарі