— Петя, то ти? А ні, то не мій чоловік, — Мирослава Дунич виходить із кімнати на другому поверсі львівського гуртожитку для незрячих на вул. Торф'яній. Іде коридором — долонею правої руки торкається стіни.
У двоповерховому гуртожитку мешкають 32 сім'ї. Шість-вісім родин мають спільну кухню, душову, туалет. Незряча Марія Рейтеровська, 40 років, сидить на кухні поруч із донькою 10-річною Аліною. Дівчинка робить домашнє завдання.
— Вона в мене, слава Богу, бачить, — каже Марія. — Допомагаю їй з уроками. Із математики розв'язуємо задачки. Коли доходить до писання, ідемо до чоловіка. Він бачить на обидва ока.
— А я неграмотний, — 34-річний Петро Дунич нахиляється над плитою — слухає, чи кипить курячий бульйон. — Народився здоровим, у 12 років обпік очі. Почав втрачати зір. Устиг школу закінчити. Але по Брайлю не навчився читати. Правда, Бог мені дружину послав, — бере Мирославу за руку. — Тут зовсім інший світ. Треба всьо знати напам'ять: номери телефонів, назви лікарств. Сліпа людина набагато більше розвивається. Ми всьо робимо на слух. Важко на кухні. Хтось говорить, а ти мусиш слухати, як газ горить: повністю, наполовину чи потух. Як перестав бачити, загострилося відчуття дотику. Вивчився на масажиста. Працюю, правда, на громадських засадах. У Товаристві сліпих роблю щітки, заробляю 50 гривень у день. Непогана прибавка до пенсії.
— На хліб і до хліба вистачає. На мобілку-смартфон і комп'ютер хочемо складати, — Мирослава з кімнати виносить тазик із брудними кухонними рушниками. Петро йде за нею в душову.
У 4 роки Мирослава перехворіла грипом. Він дав ускладнення на очі.
— Розпізнаю кольори, знаю, як виглядає дзеркало. Сни бачу кольорові. Сниться все, що в дитинстві бачила: річка, дорога, квіточки, вода, дерева, машина. Останнім часом спочатку бачу кольорові сни, потім стають чорно-білими. Певно, набуваю стаж сліпоти. Уявляю свого чоловіка. Він русявий, волосся має золотий відлив, рижинку. Лице в нього біле, риживувате, худий. Так? — питає.
— Як поселився сюди, з Мірою жили по-сусідству. Полюбилися, одружилися, — Дунич виносить рушники на балкон.
2 
1
Коментарі