Ганні Степанець зробили 90 операцій

 

66-річній Ганні Степанець лікарі зробили 90 операцій. Лише з березня жінку оперували 16 разів. У неї рідкісна хвороба — гнилокрів"я.

Палата в черкаській лікарні N 3 — на два ліжка. Ганна Степанівна лежить у ній сама. На жінці білосніжна домашня білизна.

— Не хочу, щоб хтось дихав гниллю, — зітхає. — Мої нещастя почалися в три годіки, во врем"я війни. Мама ховала нас з однорічним братом в окопах, бо село бомбили. Мене за руку тримала сусідка. Її убило, а мене поранило.

Розповідає, що потім захворіла на менінгіт. А згодом почали боліти кістки.

— Лікарі поставили діагноз: туберкульоз. Один заслужений лікар Союзу — без ніг, ходив на протезах — сказав, що це не туберкульоз, а розрив зв"язки. 1961-го зробили операцію, а за місяць раптом лопнув апендикс. Довго везли із села до лікарні. Різали без наркозу. Зашили шовковими нитками, вони не розсмокталися.

Медсестра приносить пігулки від серця.

— Із 1963-го по 1965 рік шість разів оперували, — продовжує. — Почалося зараження крові. Повен живіт трубок. Врач сказав: надії ніякої. Пізніше вдома, на дні скрині, знайшла біле плаття і фату. Мати приготувала цей одяг мені на похорон.

Мати приготувала фату мені на похорон

Лікарі мусили перев"язати жінці труби. Після цього вона вже не могла мати дітей.

— Пояснили, що вагітність порозриває всі шви на животі, — каже.

До палати заходить відвідувачка з пакетом, тримає пальто в руках.

— Це моя сестричка Галя, — радіє хвора.

Сестра витирає сльози. Розповідає, що приїхала з Житомирщини.

— Хочемо повезти Ганну до Києва, у септичний центр. Але не маємо грошей. З березня витратили останні 5 тисяч гривень. Хоч половину забезпечує лікарня.

Обидві згадують, як у 33 роки Ганну в Черкасах поклав до лікарні брат Іван — працівник обкому партії. Згодом їй запропонували працювати в перев"язочній.

— Я вже сама можу бути лікарем, — каже пацієнтка.

Відтоді живе у Черкасах. Після смерті матері зустріла на сім років старшого за неї Віталія. Кажуть, він рідко провідує її.

— Не склалося сімейне життя, — зізнається жінка. — Чоловік жодного гвіздка вдома не забив. Як щось треба, прошу сусідів. Недавно приходив — питав, як розвод брать. Хоче в квартирі зробити перегородку. У нас — дві кімнати. У свою мене років 12 не пускає. Підлоги не миє. У мене — чисто, а в нього — страхіття. Купа газет з книгами вперемішку. Буває, не йде в туалет, а помочиться в банку і виллє в мийку на кухні. Галя зараз у мене ночує. Недавно міліцію викликала, бо ледь не побилися.

Хірург лікарні N 3 Юрій Босий, 55 років, твердить, що допомогти жінці можуть у Київському септичному центрі. Там є обладнання, яке стерилізує кров.

Ті, хто може посприяти Ганні, можуть звертатися за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район,  с.Васютинці, Устич Неля Миколаївна. Це племінниця Ганни Степанець.

1940, 22 червня — Ганна Степанівна народилася в селі Леонівка під Житомиром
1943 — потрапила під бомбардування, в нозі залишився осколок від снаряда
1957 — 6 років завідувала яслами в Леонівці
1961 — прооперували розрив зв"язок і гнійний апендицит
1962 — кілька операцій на шлунку
1966 — закінчила вечірні курси медсестер у Житомирі
1973 — переїхала до Черкас
1979 — медсестра в черкаській лікарні N 3
1981 — померла мати; зійшлася з Віталієм Свиридовичем
2006 — хірург Юрій Босий прооперував Ганну Степанець 16 разів

×