Бронзова призерка Олімпійських ігор із художньої гімнастики, 25-річна Ганна Безсонова прийшла на презентацію книжки про дитинство гімнасток з серії "Життя видатних дітей".
— Я погано пам"ятаю себе малою, — каже сміючись. — Усе, що написали про мене, згадала моя мама.
Мати Вікторія Анатоліївна була першим тренером доньки.
— Якось знайшла у квартирі гімнастичний м"яч, із яким колись виступала мама. Носилася з ним, коли лягала спати, клала біля ліжка. Мама хотіла, щоб я стала балериною. Просила батька переїхати до Ленінграда, де була найкраща балетна школа. Тато-футболіст не схотів міняти київське "Динамо" на ленінградський "Зеніт".
1986-го після аварії на Чорнобильській атомній станції сім"я переїхала до столиці Грузії Тбілісі.
— Батько поселив нас із мамою і братом у готелі. Наш номер був на 17-му поверсі. Коли я лишилася в кімнаті сама, вилізла на наш балкон і навколішки проповзла через три сусідні. Іншим разом зачинила маму на балконі, коли вона розвішувала білизну. Мама мусила вибити шибку в дверях.
У березні Ганна завершила гімнастичну кар"єру.
— Тепер займаюся по кілька годин на тиждень. З"явилося багато вільного часу. Пропонують вести програму на одному з приватних телеканалів. Тренувати маленьких гімнасток. Поки що я до цього не готова. Хочу відкрити власну школу, випустити свою лінію парфумів. Почала ходити на вечірки й дискотеки.
Ганна незаміжня, має хлопця. Хто він, не розповідає.
5 
1
Коментарі