Триває найпотужніша інформаційно-психологічна операція

Страх за життя наших дітей виявився сильнішим за логіку

Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі загострилася. Розвідка фіксує безпрецедентне скупчення російської військової техніки біля кордону з Україною. Бойовики в десятки разів збільшили кількість обстрілів та оголосили про евакуацію населення з окупованих територій у Росію.

Кремль не раз стягував свої війська до нашого кордону й погрожував широкомасштабним вторгненням. Але жодного разу ці провокації не викликали такої великої уваги й активної реакції Сполучених Штатів Америки та країн Заходу. Вони надають нам не бачену досі військову допомогу. Провідні світові медіа називають конкретні дати й навіть години початку повномасштабного вторгнення російської армії на територію України

– Зі Львова до кордону з Польщею – 70 кілометрів. Путін ніколи не дійде аж сюди. Ця частина країни патріотична. Люди кістьми ляжуть перед російськими танками. Навряд ворог візьме Київ чи навіть Харків. Але страх за життя наших дітей виявився сильнішим за логіку, – каже 33-річна Валерія.

 

У неділю вранці, 13 лютого, взявши всю готівку, документи на квартиру та закордонні паспорти, вона з чоловіком 38-річним Іваном і двома малолітніми дітьми виїхали двома власними автомобілями з Києва до Львова. Взяли й морську свинку Тері та хом'яка Васю, яких зазвичай лишали на сусідів. Просять не називати прізвища сім'ї, бояться засудження.

Валерія та Іван – програмісти, працюють на західні IT-компанії. Їхня сукупна зарплата в $7 тис. на місяць дає змогу хоч щотижня курсувати між Києвом і Львовом, а це приблизно 1100 км в обидва боки.

Подружжя стежить за новинами навколо загострення на Донбасі. Повертатися до Києва не планує.

12 лютого

Німецьке видання Spiegel публікує інформацію з посиланням на дані ЦРУ й американських військових, що спецслужби США оприлюднили термінове попередження союзникам по НАТО про напад Росії на Україну. Вказують число – 16 лютого. За останній місяць це далеко не перша дата можливого путінського вторгнення, але через розголос у медіа вона спричинила чималу паніку серед українців. Почали ширитися чутки, що Путін нападе не лише на Харків, а й на Київ.

Страх зробив свою справу: чотиримільйонна столиця відчутно спорожніла, постійні затори на дорогах зникли. Люди переважно їхали в західну частину країни. Заможніші подалися за кордон.

14 лютого

На нову оприлюднену дату путінського вторгнення відреагував весь український політикум. Керівництво Верховної Ради з лідерами депутатських фракцій і груп провело закриту нараду за участі силовиків та представників економічного блоку. Зійшлися на думці, що передумов для масованої війни немає.

– Ми не бачимо, що широкомасштабний наступ Російської Федерації може відбутися 16 чи 17 лютого. Але українська армія і весь сектор безпеки й оборони готові до будь-яких викликів, – каже секретар Ради націо­нальної безпеки й оборони 59-річний Олексій Данілов журналістам після засідання.

Того ж дня ввечері в Офісі президента засідала фракція "Слуги народу". Зазвичай це відбувається у столичному конгресно-виставковому центрі "Парковий", але цього разу президент 44-річний Володимир Зеленський особисто захотів поговорити зі "слугами" у зв'язку із загрозою російського нападу.

Цього дня глава держави зустрічався з німецьким канцлером Олафом Шольцом, який прибув із візитом до Києва. Тому "слуги" чекали на Зеленського 1,5 год. Перед зустріччю кожен із них здав мобільні телефони й інші засоби зв'язку, щоб уникнути витоку інформації.

Президент говорив 15 хв. Заспокоїв народних депутатів, що, за даними української розвідки, масштабного вторгнення не буде.

 

Понеділок, 14 лютого, 20:30

До двох десятків журналістів у фоє Офісу президента виходить керівник фракції "Слуги народу" 42-річний Давид Арахамія. Він належить до найближчого кола спілкування Володимира Зеленського. Окрім того, є членом комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Каже журналістам, що теоретично наступ Путіна можливий, але практично малоймовірний.

– Росії зараз не вигідно робити велику агресію. Вона отримує надвеликі прибутки від торгівлі газом та рудою за дикими цінами. Якщо почнуть воювати з Україною, міжнародні санкції це миттєво обріжуть. Росіяни це розуміють, – говорить Арахамія. – Іде активна фаза нагнітання паніки. Однак приводів для неї немає, за даними української розвідки. 2020 року Росія зосередила навколо кордонів з Україною 220 тисяч солдатів. А зараз, коли кажуть, що вторгнення буде завтра, там – 127 тисяч. Цього недостатньо для широкомасштабних дій. Тому займайтеся нормальним життям. Це не означає, що загрози немає, але вона не така, про яку говорять зараз.

Пресбрифінг Арахамії триває 20 хв. Телевізійники роблять прямі включення в ефір, розповідають останні новини. Фоном грає різдвяна мелодія – біля Офісу президента все ще працює новорічне містечко. Окрім медійників та охорони, тут більше нікого немає.

Вівторок, 15 лютого, 09:02

Після двотижневого карантину відкривають чергове пленарне засідання Верховної Ради. Того ж дня вранці на сайті російського міністерства оборони з'являється повідомлення про повернення їхніх військ до місць постійної дислокації. Йдеться про 10 тис. військових Південного та Західного округів. Проте народні депутати в кулуарах Ради кажуть, що не вірять у це. Дані має підтвердити українська розвідка. Але ні вона, ні розвідка країн НАТО цієї інформації досі не підтвердили.

– Чисельність і склад російських військ, що перебувають поблизу кордонів з Україною, не передбачають ні танкових атак на Київ, ні ракетного обстрілу півночі, півдня та сходу країни. Якщо ж ми говоримо про активні бойові дії в ЛНР і ДНР – цей ризик був високий завжди, такий і залишається. Він не пов'язаний із будь-яким пересуванням російських військових, – каже 52-річний Сергій Рахманін, депутат від партії "Голос" і член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Депутати російської Держдуми ухвалюють звернення до Путіна про визнання ДНР і ЛНР "державами". Він документа досі не підписав, адже це означатиме автоматичний вихід Москви з Мінських переговорів. У такому разі Росія визнається стороною конфлікту і про зняття санкцій не може бути й мови, – каже в кулуарах Ради депутат від "Слуги народу" 36-річний Єгор Чернєв:

– Кремль шукає нові ходи й інструменти впливу на Україну. Їм не вдалося примусити Захід припинити діалог про наш вступ у НАТО. Потім вони спробували протиснути Мінські домовленості в потрібній їм редакції – теж не змогли. Тепер висунули хід про визнання ЛНР/ДНР. – Але це не найкращий вихід для Путіна. Росіяни використали всі засоби впливу на нас і на Захід.

 

16 лютого, 9:00

На київських вулицях заторів немає, у центрі міста напівпорожні парковки. Людей, як на ранковий час робочого дня, мало. Жвавіше стає опівдні. Вторгнення немає. Російські війська цієї доби вісім разів порушували режим припинення вогню, за даними штабу операції Об'єднаних сил.

Ближче до вечора Москва влаштовує найбільшу в історії України DDoS-атаку на банківський сектор і державні урядові сайти. Найбільше дістається Міністерству оборони та Збройним силам України.

– Цій кібератаці передувала інформаційно-психологічна спецоперація на додаток "Приват 24". Із польського номера українцям розсилали повідомлення з попередженням, що не працюватимуть банкомати й банківські відділення. Хотіли викликати паніку та спровокувати масове зняття коштів у банкоматах. Це навантажило б систему, яку хотіли добити кібератакою. Але не вийшло, – говорить голова Українського кіберальянсу Артем Карпінський.

– Банки й телеком (інформаційна система, що охоплює телефонний мобільний зв'язок та інтернет. – Країна) – найзахищеніші сфери у країні. Вирубити їх можна хіба що тактичним ядерним ударом. У разі якоїсь заворушки люди починають одне одному дзвонити, створюючи навантаження на сервіс. Але не на канали зв'язку. Вони надзвичайно стійкі, – додає Карпінський.

17–18 лютого

Ворог посилює обстріли прифронтових селищ Донбасу. Найбільше дістається Станиці Луганській за 18–20 км від кордонів ЛНР. Бойовики випускають по ній 32 снаряди з важкого артилерійського озброєння калібру 122 мм. Кілька влучають у дитячий садок. Під час обстрілів у будівлі перебували діти. Троє працівників отримують контузії, загиблих немає. Українські військові евакуйовують людей в укриття.

"Триває найпотужніша інформаційно-психологічна операція з боку російських окупаційних військ щодо дискредитації Збройних сил України. Вони вкотре намагаються звинуватити нас у порушенні режиму тиші", – зазначає Міноборони.

Ватажки бойовиків ЛНР і ДНР – Денис Пушилін і Леонід Пасічник – заявляють про евакуацію в Росію жінок, дітей і людей похилого віку. Йдеться про 600 тис. людей. Бо, мовляв, українська армія нібито готується напасти на Донбас. Цього не підтверджує жодна розвідка світу.

18 лютого протягом доби в Донецьку й Луганську виють сирени.

Майже опівночі 18 лютого американський президент 79-річний Джозеф Байден збирає в Білому домі брифінг про ситуацію довкола України.

– Російські війська практично оточили територію України з боку Білорусі, з боку Чорного моря на півдні. Є причини вважати, що вони мають намір вторгнутися в Україну найближчими тижнями, найближчими днями. Вони нападуть на Київ, місто з населенням 2,8 мільйона осіб, – каже Байден.

Закликає Кремль повернутися за стіл переговорів. Каже, якщо до запланованої на 24 лютого зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена та глави російського МЗС Сергія Лаврова РФ вторгнеться в Україну, це означатиме, що Москва "зачинила двері дипломатії".

19 лютого

У Росію з території ЛНР і ДНР евакуюють 6603 особи, зокрема 2436 дітей. За добу фіксують 70 ворожих обстрілів, двоє військових загинули, четверо поранені

21 лютого, 21:35.

Під час відеозвернення до росіян у прямому ефірі Володимир Путін підписав указ про визнання "незалежності" псевдореспублік ЛНР та ДНР.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×