
П'ять улюблених книг довічника Андора Лук'янченка
1. Біблія
Біблію прочитав повністю - і Старий, і Новий Завіти. Читав, коли ще сидів у в'язниці Будапешту. У тамтешній бібліотеці були видання й російською мовою. Книга дуже глибока. Шукав у ній відповіді й на власні питання. Знайшов усе, що хотів.
Найбільше люблю Псалом 90. Його заведено читати у важких життєвих ситуаціях. Наприкінці псалма Господь обіцяє людині довге життя під його покровом. Читаю його щодня - зранку і ввечері.
Біблія зробила мене кращим.
2. "Князь тьми" Юрія Канигіна
Ця книга про добро і зло в історії людства. Дізнався, що багато християнських обрядів - це наслідок язичництва на території України. Православ'я зберегло в собі витоки, близькість до народу, до людей. Багато інших релігій це втратили. Є така приказка: "Освіта розуму не додає". Вона яскраво втілена в цій книзі.
Тепер я можу спокійно померти, оскільки народилася людина, яка розуміє більше, ніж я
Я роздумував над розвитком православ'я в Україні. Дійшов висновку, що на Закарпатті ці традиції найкраще збереглися.
3. "Філософія традиціоналізму" Олександра Дугіна
Автор вражає ясністю мислення, хоча в книжці є багато складних академічних термінів. У ній ідеться про демонологію, іслам, юдаїзм, відносини православної церкви Московського патріархату зі старовірами й старообрядцями.
Сам Дугін імпонує мені тим, що володіє 12 мовами.
4. "Фауст" Йоганна Вольфґанґа фон Ґете
Його сім кіл пекла асоціюються із життєвими процесами, які всі ми переживаємо. Цікавим є опис гомункула, його спроб перевтілитися. Зрозумів, що Ґете був масоном і "посвяченою особою".
5. "Руслан і Людмила" Олександра Пушкіна
Ґете й Пушкін жили майже в один період. Знайшов лист Олександра Сергійовича до Ґете, в якому він писав про "Фауста". А той відповів Пушкіну: "Тепер я можу спокійно померти, оскільки народилася людина, яка розуміє більше, ніж я". Пушкіна вважаю пророком російської цивілізації. У його творах відчувається другий смисловий ряд. Є все, що можна застосувати до сьогодення.
Наприклад, у поемі "Руслан і Людмила" є такі рядки: "И был глубокий эконом, То есть умел судить о том, Как государство богатеет, И чем живет, и почему Не нужно золота ему, Когда простой продукт имеет". Я перефразував би так: "Не нужно доллара ему, когда простой продукт имеет". Нам не потрібні зелені папірці, треба підтримувати свою валюту. Пушкін мислив на кілька століть уперед.
Коментарі
1