На пошиття нової уніформи для всіх українських військ 1917 - 1921 років не вистачало ані грошей, ані часу. Тож козаки й старшини - так іменували рядовий та офіцерський склад - носили однострої російської й австро-угорської армій. Зрештою, донедавна вони в них воювали.
Були й костюмовані частини. Як-от сформована німцями з колишніх полонених царської армії, родом українців, Перша козацька дивізія. За сині жупани, шаровари, шапки з прикріпленими спереду кокардами синіми шликами їх назвали синьожупанниками. Та проіснували вони недовго: від лютого - березня до кінця квітня 1918-го - гетьманського перевороту. Шість тисяч синьожупанників тоді розпустили по домівках.
Подібну українську частину створили австрійці, але вже для Гетьманату - "сірожупанників". Їхні однострої були більш практичними: короткі сірі жупани й вузькі шаровари та кашкети. 28 серпня 1918-го "сірожупанників" офіційно передали Україні. За кілька тижнів до того, 3 липня, гетьман Павло Скоропадський створив добірну гвардійську дивізію, названу Сердюцькою. Для них також пошили замість шинелей жупани. Зелено-сірі з художньо вишитими петлями спереду, вони нагадували старе козацьке вбрання.
До липня 1919-го головний отаман дієвої армії Української Народної Республіки Симон Петлюра мав під орудою до 100 тис. солдатів. Найбоєздатнішим був кінний дивізіон Чорних запорожців. З-поміж інших вони спочатку відрізнялися лише чорними шликами на шапках. Але в січні 1919-го в бою з махновцями під нинішнім Донецьком захопили обоз із чорним сукном. Того ж місяця в Кременчуці з нього пошили чорні жупани. На шапки нашили кокарди з черепом зі схрещеними кістками. Чорні запорожці - із квітня вже полк - носили оселедці. Цей полк воював у Армії УНР до останніх боїв на річці Збруч наприкінці листопада 1920-го.
Українські "костюмовані" підрозділи 1917 - 1920 років не були численними. Однак, за радянських часів у літературі й кіно всіх "петлюрівців" - бійців Армії УНР - зображували лише в жупанах, шароварах і шапках зі шликами.
Текст: Микола ВОЛКОВ
ТЕКСТІВКА:
Броньовик із червоною зіркою розстрілює полохливих козаків-"петлюрівців" у жупанах і шароварах - ілюстрація до оповідання Петра Панча "Син Таращанського полку", яке вивчали в четвертому класі. Підручник з української літератури, 1984 рік
3 
1
Коментарі