Декілька надмогильних пам'ятників у вигляді дуба з обрізаними гілками є на Троїцькому цвинтарі в Черкасах. Частина з них завалені й лежать у хащах, інші – добре збереглися.
Цвинтар називають "Пушкінським", бо межує з однойменною вулицею. Перші офіційні поховання з'явилися тут 1901 року. Від 1960-х кладовище закрите. Довго стояло занедбане. Останнім часом міська влада взялася за впорядкування некрополя.
Черкасці не люблять гуляти в "Пушкінському". Кажуть, тут можна легко заблукати.
– Пам'ятники-дерева почали встановлювати на могилах у середині ХIХ століття, – розповідає краєзнавець Анатолій Горобчук, 48 років. – Їх можна зустріти і на єврейських, і на християнських цвинтарях, на похованнях чоловіків та жінок. Такі надгробки ставили на пошану родин, в яких померло кілька дітей. На могилі чоловіка таке дерево символізує завершення роду зі смертю небіжчика. На могилі жінки похилого віку – нащадків, яких вона лишила в цьому світі. Молодої жінки – ненароджених дітей. Дві великі гілки зверху, зігнуті до фасаду надгробка, символізують подружню пару.
"Дерева" характерні для цвинтарів міст, де були великі юдейські громади. До Другої світової війни в Черкасах євреї становили близько 40% населення.
– Серед єврейських пам'ятників "дерева" – на другому місці після так званих валянків. Це надгробки із цементу або каменю, в яких тіла не клали горизонтально, а садовили обличчям на схід, – продовжує дослідник. – Робили так, щоб небіжчикам було легше вставати, коли прийде Месія. Раніше євреї не вибивали фотографій на могильних плитах. Тому, якщо є знімок, це поховання не давніше 1930-х.
Коментарі