Мексиканська кухня входить до спадщини ЮНЕСКО
– Працюю перекладачем у Мексиці з 2010-го, – розповідає 30-річна Поліна Грайєра з Дніпропетровська. Вісім років живе у Мехіко. – Часто просять супроводжувати екскурсійні групи. Перекладаю, коли туристи запрошують спеціалістів з історії показувати їм піраміди. Найякісніші екскурсії – англійською. Російськомовні гіди часто розповідають дуже поверхово або й геть неправильно.
Музей Мехіко вважають одним із кращих історичних у світі. Збереглося багато ритуальних скульптур ацтеків і майя. Там Камінь Сонця ацтеків, який дуже часто плутають із календарем майя. У центрі – голодний бог з висолопленим язиком. Він міг наїстися тільки людськими серцями. Їх виривали з живих людей. За різними версіями – полонених, дітей чи молодих сильних чоловіків. Далі серця складали у піраміду. Її або підпалювали, або чекали, поки серця почнуть розкладатися. Гниле м'ясо забирали і варили.
До пірамід краще їхати з жовтня до травня. Це – період без дощів. У сезон дощі короткотривалі, але сильні. Джунглі потім дуже парують.
Найбільше люблю піраміди Паленке. Їх розчищали з джунглів. Виглядають, ніби декорації фільмів. Збереглося дуже мало достовірних фактів про історію пірамід. Піраміда Чарівника в Меріді – на рівнині. Має висоту 30 метрів. За легендою, її за одну ніч збудував карлик-чарівник. Якщо біля піраміди зберігся якийсь трон чи щось подібне, на нього не можна сідати чи лягати. Це приносить нещастя. Рік тому з піраміди Сонця впав китайський турист. Розбився насмерть. Останніми в телефоні були фото, де він сидить на троні біля піраміди Чарівника. З них треба спускатися дуже обережно. Є спеціальні канати й поручні, щоб триматися.
Піраміди в Чичен-Іці належать до спадщини ЮНЕСКО. Там дуже незвична акустика. Напевно, потрібна була для трансу, коли проводили ритуали. Якщо поплескати, луна йде з різних боків. Звук трансформується в інші частоти. Гіди не дозволяють плескати чи кричати. Але біля пірамід, попри протести археологів, регулярно проводять концерти. Рок ніби заборонили, але решта гуртів грають.
Біля пірамід у Чичен-Іці добре зберігся стадіон. Таких у Мексиці кілька. Майя грали в щось схоже на баскетбол. М'яч стегном або, за іншою версією, колінами, ліктями чи головою, треба було забити в кільце. Капітана команди-переможця вбивали. Так він одразу потрапляв до раю.
Коли купуєте сувеніри чи вечеряєте в ресторані, бажано пояснити, що ви – не американець. Тоді зроблять більшу знижку. Не варто нічого купувати в Канкуні. Ціни там завищені втричі.
Для спа-відпочинку прекрасно підходить парк природних атракціонів Explorer park. Є підземні річки, де можна купатися і спускатися на байдарках, є 60-метрова тарзанка, є сенот – глибока природна криниця. Кажуть, якщо не побоятися стрибнути туди, можна помолодшати на 10 років.
Позаторік був величезний потік туристів для містичних практик серед майя. Тоді з'явилися багато аферистів. Справжні майя зростом до 1,5 метра, міцні, збиті. Вони ніколи не поведуть туриста до вівтаря своїм мертвим. Навіть за гроші.
Місцева кухня дуже гостра. Самі страви досить прісні, гостроти надає соус із перцем. Цю спецію кладуть навіть у випічку. Мексиканська кухня входить до спадщини ЮНЕСКО. Дуже своєрідні страви з кактусом і смаженими цвіркунами.
Якщо не збираєтеся подорожувати нетуристичними шляхами, не варто боятися. Біля пірамід і на пляжах все під тотальним контролем. Матір була запанікувала, коли від аеропорту в Мехіко добиралися в Плайя-дель-Кармен. Їхали через промислову зону, спальні райони. А на місці виявилося, що готелі – розкішніші, ніж в Іспанії чи Італії. В Канкуні у нас вкрали сумку з документами. До кінця дня сумку з документами підкинули у поліцейський відділок.
Дев'ять традиційних мексиканських напоїв
1. Орчата – безалкогольний напій із молодого мигдалю, кунжуту, рису, ячменю і коріння чуфи. Обов'язково додають корицю. В напій вмочують довгу булку – фартон – і їдять. П'ють охолодженим – від спеки.
2. Агва фрескас готують із суміші фруктів, зерен, квітів і насіння. Змішують із цукром і водою. Часом додають фінік тамаринд і гібіскус. Продають на вулиці, в ресторанах і фруктових барах. Основою може бути канталуп – підвид дині, гуава, американський абрикос, манго або кактус опунція. Агва бувають кислі й солодкі. Кислі роблять із квітів шавлії чи люцерни.
3. Атоле – напій із зернят маїсу – цукрової кукурудзи. П'ють на День мертвих, 1 або 2 листопада. Тоді, за віруваннями, душі померлих навідуються до рідні. Майструють скелети і наряджають їх у жіноче вбрання. Майя мали понад сто рецептів атоле.
4. Кафе де ола – каву з корицею п'ють, коли холодно. Подають у керамічних пористих горнятках. Часто – саморобних. До кави додають коричневий цукор і палички кориці.
5. Чампурадо – напій із кукурудзяного борошна й розтопленого шоколаду, на воді чи молоці. Подають разом із випічкою чурос на сніданок або вечерю. Іноді додають алкоголь.
6. Мескаль – алкогольний напій із агави. Найвідоміший підвид – текіла. Серцевину агави покривають пальмовими волокнами, землею й вугіллям. Кладуть у піч на три дні. Там вона насичується ароматом диму. Потім ще три дні бродить. Цукор не додають. Міцність – 38–43%. Традиційний мескаль продають у квадратних пляшках разом із мішечком із сіллю й висушеною перетертою гусінню, що живе в пагонах агави. Часом гусінь вкидають до пляшки. За традицією, кожен має з'їсти шматочок.
7. Мічелада – пиво з соком томата і лайма, спеціями й перцем. Подають в охолодженій склянці із вмоченими в сіль краями. Кажуть, напій лікує від похмілля. Залежно від регіону додають різні соуси – соєвий, вустерський, із маринованих фруктів.
8. Техуіно – напій із ферментованої кукурудзи. Найпопулярніший у західному штаті Коліма. Готують із кукурудзяного тіста і тамале. Тісто розмішують із водою й коричневим цукром. Варять, поки не загусне. Подають охолодженим із лаймовим соком, дрібкою солі й льодом.
9. Тубу або пальмове вино готують із соку кокосової, цукрової і винної пальми. Сік зціджують із суцвіття. Дуже солодкий, бродить завдяки дріжджовим грибкам, які потрапляють із повітря.
4 
1
Коментарі