Коли Юрій ЩИРІН востаннє
Давав гроші у борг
На Майдані у столиці хлопчина позичив у мене 600 доларів. Сказав, потрібні йому, щоб почати нове життя. Повірив. Гроші повернути не вимагав. Через три роки зустрів його на вокзалі. Я знімав кошти з банкомата, він підійшов і попросив грошей. Хотів утекти, коли впізнав мене. Я його зупинив. Дав 200 гривень і сказав: "Бог з тобою".
Втрачав побратима на війні
Більше року тому в товариша від вибуху міни стався розрив серця. Мені доручили його відвезти й передати сім'ї. Забирав тіло з лікарні, допомагав одягати. Везли через всю Україну – 1400 кілометрів. Тільки заїхали в село – почався дощ. Величезні краплі падали на скло мікроавтобуса. Все село зустрічало – стояли вздовж дороги. Коли заїхали у двір, дощ припинився. Село плакало.
Готував
На день народження дружини зробив реберця в тандирі. Тандир – це великий глечик із шамотної глини. У ньому м'ясо виходить, як із печі. Відколи він у мене з'явився, друзі частіше кличуть на день народження. Просять, щоб і тандир брав із собою.
Отримував подарунок
14 жовтня повернувся з роботи близько 23:00. Всі спали. Але молодша донька Даринка прокинулася. Сказала, хоче зі мною поговорити і погратися. Подарувала фігурку Посіпаки. Зробила її з "кіндера". Подарунок підготувала до Дня захисника. Каже: "Для тебе зробила, бо ти ж воював".
Був у Криму
Улітку 2013-го поїхав на тиждень. Сподобалося. Сервіс нульовий, але море краще, ніж в Італії, Туреччині чи Єгипті. За тиждень після повернення купив ділянку в селі Мирному біля Сімферополя. Згодом склав у Києві маленький каркасний будиночок. Лишалося поставити його на фундамент і підключити до електрики. На свою ділянку планував перевезти весною 2014 року. Не перевіз. Тепер телефонують із Криму, що маю борг за землю. Відповідаю: "За українську землю не збираюся платити Російській Федерації".
Їздив у метро
Днями змушений був пересісти в метро, бо місто стояло в заторах. У вагон зайшов хлопчина з баяном і почав грати невидатну мелодію. Виходило це в нього погано. Під час виконання вигукував: "Ай, буду красти! Бо нема що дітям їсти давати!" Коли замовк, сів на баян. До нього підійшла жінка й простягнула 100 гривень. Сказав: "Актор – геніальний".
Брав на роботу атовця
Три тижні тому. Атовцям буває важко знайти своє місце в мирному житті. Я їх розумію. Коли повернувся з Донбасу, мав посттравматичний стресовий розлад. Щоб вийти з нього, пахав каторжно – по 20 годин на добу.
2 
35413
Коментарі