"Фінансова подушка має становити дванадцять прожиткових мінімумів конкретної сім'ї"

Землю вигідно купувати великими ділянками

Перші серйозні гроші заробив у 19 років. Допоміг в оформленні банківського кредиту. За годину отримав місячну зарплату – 2 тисячі гривень.

2013-го міг би заробити 300 тисяч доларів. Такі комісійні мали бути за оформлення 80 мільйонів доларів кредиту для нафтопереробного заводу в Донецькій області. Почав мріяти, яке авто куплю. І тут – криза, війна. Банки руйнуються, завод розбомбили. З'явилися кредитні борги, офіси позакривалися, прибутку немає. Коли ринок відновився, побачив вільну нішу – рефінансування мікропозик. Перекредитовували людей під менші відсотки. Це було наше ноу-хау, ніхто більше так не робив. За рік примножили капітал утричі, почали залучати чужі гроші.

В українців є звичка: зібрати кошти, поміняти на долари та сховати під матрац. У кращому разі купити на заощадження нерухоме майно. Але останнім часом гроші почали знецінюватися так швидко, що ці інструменти перестали працювати.

інвестиції дають можливість Створити джерело пасивного доходу. Тоді не доведеться крутитися як білка в колесі, коли вічно не вистачає до зарплати. У Штатах 52 відсотки населення мають інвестиційні активи, за даними інституту Ґеллапа. В Україні – набагато менше, але є рух. Якщо 2018 року інвестували 1 відсоток українців, то 2021-го – вже 4 проценти. Сьогодні основні напрямки для інвестицій: нерухоме майно, кредитування заставне та беззаставне, виробництво, сонячна енергетика, фондовий ринок, криптовалюта.

На здаванні квартир в оренду можна заробити 4 відсотки річних, максимум 500 доларів на місяць. Здавання комерційного нерухомого майна – 6–8 процентів. Інвестиції в заставне нерухоме майно дають 15–16 відсотків, автоломбард – 18. Беззаставне кредитування – 21–22 процентів, будівництво – 20–30. Ці цифри варто пам'ятати, коли обіцятимуть золоті гори. Більше відсотків – більше ризику.

 

Поки що в нас мало зрозумілих інструментів для інвестицій. Скажімо, ліцензії для залучення вкладів офіційно мають тільки кредитні спілки та банки. Фондовий ринок, у який інвестують американці, – акції, облігації – в нас не працює. Маємо чотири біржі, які ледве виживають. Інвестиції в нерухоме майно – це переважно заробіток не на оренді, а на спекуляції: дешевше купив – дорожче продав. Так можна заробити 10–30 відсотків. У Європі, коли почалася криза 2020-го, повністю зупинилося будівництво. Тому що 99 відсотків нерухомого майна там купують через іпотеку. В Україні ж навпаки почалося стовідсоткове зростання ринку. Бо все нерухоме майно купують за гроші, що лежать під матрацами. Люди запанікували й почали скуповувати житло. Це викликало його подорожчання на 10 процентів.

Ідеальний варіант для інвестицій – модель бізнесу, що працює. Виробляють товар, надають послуги. Додаткові кошти потрібні не для виживання, а наприклад для реклами. Типова помилка інвестора-­початківця: витягнути гроші з-під матраца і вкласти їх в один бізнес. А якщо він перестане працювати? Капітал потрібно дробити на п'ять-шість частин, вкладати в різні компанії. А не в 10 однотипних бізнесів. Бо третина з них, напевно, ваші гроші втратять.

Якщо гроші потрібні людині з шаленою ідеєю, відмовляю. Тому що вартість ідеї 20 доларів, доброї – 30.

Ненадійних проєктів на ринку – 90 відсотків. Якщо вирішую вкласти гроші, то перевіряю кандидатів безліч разів: база кредитних історій, судових рішень, прописка, кредитна історія родичів, адмінпротоколи. Бувають навіть перевірки на детекторі брехні. Але це другий етап. На початку – інтерв'ю телефоном. Потім звіряємо сказане з тим, що знаходимо у звітах. Якщо є розбіжності, значить, людина щось приховує. Буває, що не можуть пояснити, куди витратять гроші, – це теж сигнал.

У мене у пріоритеті заставне й беззаставне кредитування, будівництво та ІТ-стартапи. Виробництва не розглядаю – надто трудомісткий процес. Недавно розмовляв із власницею швейного цеху зі Львова. Хочуть відкривати магазини, потрібні гроші. Можливо це й вигідно, але, крім того, що бізнес не систематизований, багато факторів ризику: асортимент, ринок збуту, якість виробів, магазини, примірки, повернення. Та сама ситуація з ресторанами.

Інвестиції в землю поки що на паузі. Справжній рух почнеться з 2023 року, коли юридичним особам до­зволять її купувати. Тоді буде бум. Усі іноземні компанії хочуть інвестувати в Україну, просто є питання безпеки. Зараз вартість гектара становить 2 тисячі доларів. Оформлення – ще плюс 10 відсотків. Якщо заходити на ринок землі, то надовго. Потрібно мати 300–400 тисяч доларів. Якщо є 10–20 тисяч заощаджень, то немає сенсу. Цінують земельні паї, що розташовані поряд. Якщо це 100 гектарів, розкиданих довкола п'яти сіл, покупця буде важко знайти. Насамперед шукають землю великими шматками. На таку ціна зростатиме.

У криптовалюту можна вкладати гроші, які не шкода втратити. Цей ринок надто мінливий. Це наче непередбачуваний гральний автомат. Немає інтернету – немає крипти. Наявність криптовалюти є ознакою профіциту грошей. Біткоїн зростає на спекуляції: люди розраховують отримати прибуток у майбутньому. Якщо грошей маєте небагато, то краще інвестувати їх у навчання.

Кіберспорт – цікаво й перспективно. Але треба розуміти, що це не звичайний аналоговий інструмент, який дасть змогу отримувати прибуток понад 20 відсотків річних. Туди інвестують люди, які вже мають нерухоме майно, бізнес і хочуть спробувати щось нове.

Колекції картин, вина, монет, ретро-автомобілі, антикваріат – це аналог криптовалюти. Заробити на цьому можна в Європі, Великій Британії. Там є зайві гроші. В Україні середня вартість картин – 300 доларів. Тобто маємо недооцінений артринок. Вартість живопису менша за ціну квадратного метра нерухомого майна. Чому? Немає попиту, культури. Натомість у Чехії у старих квартирах мало не на кожній стіні висить картина.

Бачив оголошення: продається відреставрована "Волга-21" за 35 тисяч доларів. Це може бути цікаво, коли в житті все добре: і пасивний дохід є, і під матрацом гроші, і діти навчаються в Лондоні. Коли ж не закриті елементарні потреби, які "Волги"?

Вкладати гроші в будівництво заміських котеджів було перспективно 2019 року. Зараз уже є перенасичення: пропозиції більше, ніж попиту. Тут треба враховувати віддаленість від міста, чи є неподалік зелена зона, річка, чи легко туди дістатися. Якщо є хоч одне "ні", то це буде не інвестиція, а заморожування грошей.

Перш ніж задуматися про інвестиції, треба вирішити питання з фінансовою подушкою. Вона має становити 6–12 прожиткових мінімумів конкретної сім'ї на місяць. Тоді, якщо людина залишиться без доходу, то не панікуватиме, а повноцінно житиме. Фінансовою подушкою можуть бути гроші на короткому депозиті в банку. Хтось тримає в державних облігаціях, але я схиляюся до готівки. Причому в трьох валютах – у гривні, доларі, євро.

Щоб ефективно керувати грошима, треба постійно вести облік. Я у смартфоні маю додаток, куди вже два роки вношу кожну витрату. Є спеціальна стаття витрат для кави й картка для таксі. Кладу на неї 3 тисячі гривень і місяць не переживаю.

Тисяча доларів не та сума, з якої треба розпочинати інвестувати. Прибуток отримаєте незначний. Для початку треба мати хоча б 10 тисяч. Якщо дохід сім'ї – 2 тисячі доларів на місяць, із них відкладаєте 500. Ці гроші краще інвестувати в себе. Я купую багато книжок: щомісяця йде близько тисячі гривень. Зараз проходжу курс із систематизації бізнесу – обі­йшовся в 35 тисяч доларів. Практично ціна квартири. Інвестиції такого типу – курси, коучинг, тематичні заходи – окупляться з верхом.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН

×