Українець на обійсті шведів тиждень складав дрова і годував кролів
Майнути на час відпустки до Швеції підштовхнули друзі, що подалися туди збирати ягоди. Приймають їх від усіх. Морошку по 60 крон за кілограм, чорницю по 12, брусницю – по 8–10. Хлопці з дівчатами купили в Польщі за тисячу євро 7-місний Chrysler Voyager і по Швеції пересувалися ним. Без перенапруження заробляли до 500 крон за день, а це понад 600 гривень.
Цьогорічний сезон закінчився на два тижні раніше, ніж зазвичай. У цей час я і приєднався до друзів. Двоє тоді вже подалися до Франції, одна вернулась на батьківщину, а у Швеції зі мною лишилися два брати Квятковські. Олександр – власник крамниці спорттоварів, а Дмитро продає електроніку. Завдяки сайту WorkAway нас погодилися прийняти погостити перші ж люди, яким написали.
Інженери Фред і Марен – подружжя німців із колишньої Німецької Демократичної Республіки, які шість років жили в Китаї. На шведському півдні вони – власники придорожнього B&B Bjоrkhyddan – Bed & Breakfast, себто нічліг і сніданок – у селі Румма. Bjоrk – береза, а Hyddan – щось похідне від хатини. Ми складали їхні дрова, заливали фундамент на дачі, лагодили дах і годували кролів.
Цікавинки в українсько-шведському розмовнику надибав ще в Києві. Займенник "я" шведською вимовляється "я". Шинка – шінька, скриня – скрін, автомобіль – bil, автобус – bus. Книжечка має розділ "У дорозі". "Тут" шведською буде "хер". "Поворот" пишеться "kurva". Числівник 600 – два слова: "секс хундра". Не всі співзвучні з українськими слова запозичені нами, є й навпаки. На шведській сметані написано smetana.Потім виявилося, що не так усе просто. "K" може позначати звук "ч". Місто Norrkоping, яким я їхав, читається Норчьоппінґ. Kisa – Шіса. "Озеро" звучить не "о", як каже розмовник, а набагато складнішим звуком – це щось середнє між "о", "у" й "и". Перші шведи почали траплятися ще в Україні, і відсутність реакції на мої завчені заготовки вказувала, що щось із тією філологією не гаразд. Вимову укладачі розмовника передати не зуміли. Посібник був просто перекладений із російської. Навіть запитання "Чи є у вас меню російською мовою?" не змінили. Olja переклали як "масло", а не "олія".
Зрештою, молоді шведи майже всі знають англійську, а з Фредом і Марен я трошки говорив німецькою. Вони це вітали.Зі Львова до Варшави доїхав фурою й легковиком. Далі – політ компанією WizzAir. Якщо купувати квиток хоча б за тиждень і не везти нічого, крім наплічника, то з польської у шведську столицю можна перелітати за 39 злотих – це трохи більше 100 гривень. Щоправда, з аеропорту Стокгольм-Скавста до самої столиці ще 100 кілометрів. Мене ж сотню кілометрів провіз австралієць, який уже 25 років тут. Понарозказував, що шведи, зокрема і його дружина, нудні й залякані телебаченням. Усіх бояться і підозрюють, автостопникам не зупиняються. Нарікають на брак грошей і заздрять норвежцям. "От у них, – кажуть, – нафта. І зарплати такі, що можуть працювати без фанатизму".
Шведська крона – це 1,25 гривні. У супермаркетах хліб коштує приблизно 20 крон. Кілограм картоплі, як літр молока: 10. Десяток яєць – 30. Однак ми примудрялися знаходити шоколадки дешевші, ніж в Україні.Свій Fiat Punto дядько Фред купив у Німеччині за 300 євро. Літній будиночок зі стодолою на 15 сотках, який обладнує для здачі зеленим туристам, за ринковою ціною – 10 тисяч доларів.
Раз Фред возив нас на звалище. Вивезення сміття, що не підпадає під жоден бак під хатою, платне. У Фреда абонемент: може в'їжджати на звалище шість разів на рік. За півгодини, що ми там шукали велошини, люди викинули в призначений для цього контейнер три поламані велосипеди. Поряд зі звалищем є такий собі антикварний супермаркет – усе зі смітника, доведене до пуття, і не таке вже й дешеве.
По один бік від нашої садиби сусіди тримають коней, свиней і псів, які мене кусали за взуття, коли об'їжджав велосипедом їхній маєток. Із цим дуже суворо – господарів можуть оштрафувати, а собаку стратити. Я аж пошкодував, що розповів Фредові про той випадок, бо він похмуро сказав, що то вже не вперше. Не так часто, як коні, в околиці трапляються вівці й корови. По полях зібране сіно не просто в тюках, а пресоване й обгорнуте на зиму непромокальною плівкою.
У супермаркеті можна взяти електронного касира. Кожен товар, кладучи до кошика, сам "пропікуєш" на пульті. Ходиш між прилавками і вже бачиш сумарну ціну набраних товарів. На виході проводиш банківською карткою – і ти вільний.
Багато велосипедів. Спортивні – рідкість. Зате майже всі – з лампами, що живляться від колеса, з багажниками і часто зі звішеними, чомусь завжди на правий бік, сумками. Як правило, мають по три види гальм: ручне переднє, ручне заднє, а також педальне.
Фредова дружина Марен співає в церковному хорі. Розучують реквієм Моцарта. Каже, дуже важко. Щоб запам'ятати, слухає днями через комп'ютер.
На вихідні домовласники поїхали в ресторан святкувати 10-річчя свого весілля. А ми вночі 2 години попід вікнами по сусідських подвір'ях з ліхтариками ловили їхніх кролів. Хтось із нас погано зачинив клітку, коли годував.
На лісовій горі поряд із містом Ґамлебі виявили з півсотні чи то бетонних, чи гіпсових скульптур – гноми, ельфи й багато незнаних нам персонажів тамтешнього епосу. А трохи вище, на галявині, скриню з книгою відгуків і ручку.
Якось хлопці, порибаливши 3 години, принесли з озера три карасі, чотири тараньки, 3-кілограмову щуку на 83 сантиметри і майже такого ж вугра, що не давав себе зміряти. Господар сказав, що це "ріал ґуд". Відкрили записник: більша була тільки 10 вересня 2011 року, на 4 сантиметри. Тоді зловив теж якийсь гість Демітрій.
Сміття сортують прискіпливо. Окремо навіть папір від картону, а біле скло від кольорового. Природні відходи – на грядку. Пластикові пляшки та бляшанки з-під напоїв можна здавати в автомат при супермаркеті. За кожну тут же видає крону, це більше гривні.
Фред навіз багато дров і переобладнує під них опалення будинку. Не хотів, але вимагає комуна – район. Все це через якусь держпрограму.
Гумові стовпці вздовж доріг нагадують корок шампанського, тільки чорні. Зроблені з покришених старих шин.
Звичним у містах є незаґратовані вікна на перших поверхах. У селах – незамкнуті поштові скриньки. Всі в одному місці край дороги, збиті з дерева, підписані різними прізвищами.
Фред і Марен хату купили без ключів. Продавці сказали, що їхні попередники теж без ключів її передали. Сумлінні німці всі чотири входи "озамочили".
Щорічно в батьків забирають десять тисяч дітей
Королівство Швеція – країна на Півночі Європи між Скандинавськими горами й Балтійським морем. На Заході межує з Норвегією, на південному сході – з Фінляндією, на південь сполучена мостом із Данією. У столиці Стокгольм живуть 900 тис. людей, у Гетеборзі – 800 тис., у Мальме – 520 тис. Більше великих міст у країні немає. 67% площі займають ліси, 9% – озера. Швеція налічує понад 20 тис. островів.
Із 1995-го входить до Євросоюзу, не є членом НАТО. Завдяки формальному нейтралітету в обох світових війнах перетворилася з відсталої аграрної на державу з високим рівнем життя. Цього року очолила список країн, де найкраще зустрічати старість – згідно з рейтингом неурядової організації HepAge International.
Чверть шведських дітей мають коріння за її межами. Найчастіше – в Іраку та колишній Югославії.
Від 1951-го до 1976 року провладною була Соціал-демократична робітнича партія. В 1990-х соціал-демократи створили коаліцію з лівими та "зеленими" й стабільно набирають близько третини голосів виборців. Критики звинувачують їх у знищенні інституту сім'ї, бо опіку над людьми все більше бере держава.
Із 1979-го, вперше в світі, законом заборонено сварити й бити дітей. За це загрожує ув'язнення на 10 років. Із садка малюків у подробицях знайомлять із їхніми правами та необхідністю повідомляти про їх порушення поліції. Щорічно у батьків забирають понад 10 тис. дітей. Приводом можуть стати "розумова нерозвиненість батьків", "помилки у вихованні" й навіть "надмірна опіка". Півмільйона шведів зазнали руйнування сімей силами соціальних служб, за даними World Peace Foundation.1995 року в країні легалізували гомосексуальні шлюби. Тепер у понад 40 тис. дітей хоча б один із батьків – гомосексуал.
Від 2010-го в одній зі столичних шкіл звертання до учнів словами "han" – він і "hon"– вона змінили на безстатеве "hen". Воно відсутнє у класичній мові, але є в ужитку гомосексуалістів. Мета: не нав'язувати дитині орієнтацію, яку вона пізніше визначить сама.
Похорони відбуваються переважно "без церемоній". У Стокгольмі 90% померлих кремують. Майже половина родичів праху не забирають. Енергію, отриману від спалених тіл, за бажанням, пускають на обігрів будинків.
2 
1
Коментарі