Вокалоїд

 

2,6 мільйона фанів налічує Facebook-сторінка японської співачки Хацуне Міку. Більшість її кліпів чи записів концертних виступів долають планку в мільйон переглядів на YouTube. На концертах співачки – повні зали. При цьому дівчина жодного разу не давала інтерв'ю, про її особисте життя чи смаки невідомо нічого. Ніхто не бачив Хацуне у крамниці чи кав'ярні. Бо насправді її не існує. Ця співачка – вокалоїд, віртуальний персонаж на основі програм із синтезу звуку. Однак музичні критики називають проект дуже людяним. І запевняють, що в майбутньому вокалоїди конкуруватимуть із живими виконавцями

"Народилася" Хацуне Міку 2000 року, коли компанія Yamaha створила програму Vocaloid. Це велика база коротких уривків записів людського голосу – різних тональностей і тембру. Для кожної фонеми – десятки варіантів вимови. В Yamaha передбачали, що звукорежисери й продюсери накладатимуть ці звуки на пісні "традиційних" співаків, додаючи їм електронного колориту. Однак 2006-го японці вирішили пристосувати розробку для широкої аудиторії. Спеціально для фанів аніме й розробили Хацуне.

Хацуне Міку – Hatsune Miku – в англійській транскрипції – з японської перекладається як "перший звук майбутнього". Образ персонажа продумали до дрібниць: дівчина з двома довгими аквамаринового кольору косами, заввишки 1,58 м і вагою 42,2 кг. Їй незмінно 16 років. День наро­дження – 31 серпня. Знак зодіаку – Діва.

За сотню доларів можна було встановити на свій комп'ютер програму з Хацуне Міку: вводиш будь-які слова, і вона співає їх, рухаючись у такт.

2007-го японці купили 40 тисяч примірників програми. І наробили купу символіки з Хацуне: різні наліпки, комікси, перуки з аквамариновим волоссям та інші атрибути фан-культури зі світу музики й аніме. Також шанувальники Міку організувалися в соцмережах. Хтось умів писати музику, але не знався на текстах пісень. Хтось, навпаки, гарно віршував. Інший фанат умів запрограмувати рухи електронної співачки. В підсумку виходила пристойна пісня. Продюсери "головної" Хацуне Міку прослуховували найпопулярніші аматорські пісні, відбирали найкращі, писали музичну партитуру. Так люди відчули причетність до свого поп-ідола й полюбили її ще більше.

Живі концерти Хацуне Міку виглядають так. На сцені монтують великий екран. На нього проектують зображення співачки-­вокалоїда. За екраном сидять біля десятка музикантів – ­грають "наживо" інструментальну партію. У більшості фанатів, у залі чи на стадіоні, в руках невеликі ліхтарики аквамаринового кольору, схожі на світлячків. Коли звучить пісня, публіка ритмічно гойдає ліхтариками.

У Міку швидко з'явились як партнери – приміром, вокалоїд чоловічої статі Лука, так і пародії. Наприклад, Фатсуне Міку з удвічі більшою вагою.

Нова версія програми Vocaloid включила в себе англійську мову. Захоплення віртуальною співачкою перекинулося на США. Хацуне Міку вже збирала кількатисячні зали в Нью-Йорку і виступила з пісенними номерами в кількох популярних вечірніх шоу.

×