Ексклюзиви
Середа, 20 січня 2016 18:14

"Усі сьогодні успішні країни колись пройшли через злидні. Кожна з них відчула своє економічне дно"

Боротьба з корупцією для будь-якої влади – це конфлікт інтересів. Тому чекати, що можновладці радикально "наступлять на горло" власній пісні, щонайменше наївно, – каже бізнесмен Віталій Антонов

Простіше було досягти успіху в альпінізмі чи будувати бізнес в Україні в 1990-х?

– Перше було легше, бо під час сходження на вершини є певні правила безпеки та інструкції. А будування бізнесу в 1990-х було суцільною імпровізацією. Спочатку займалися всім: одночасно продавали автокрани й колготки, банани й ананаси, шампанське й пальне. Усе, що можна було збути. Тільки з часом знайшли себе.

На початку 1990-х український ринок був порожній, як чистий аркуш паперу. Гроші не заробляли тільки ліниві й нерішучі. Я за освітою – економіст. А за переконаннями – ринковик. Розумів, які механізми керують ринком, і це допомагало налагодити бізнес. Від самого початку будував його на ринкових засадах, а не корупційних зв'язках. Не мав покровителів. Тому пропонував партнерам чесність у стосунках. Тоді це також високо цінували.

Чесний бізнес в Україні нині – це метафора чи вибір?

– Часто це – метафоричний вибір. Дуже відносна категорія. У кожного – свої критерії порядності. Наприклад, у колишньому СРСР була поширена думка, що вкрасти в держави – не гріх, а от поцупити щось у людини – аморально. У Радянському Союзі навіть був моральний кодекс будівника комунізму. Але вся тодішня система спонукала чинити всупереч його принципам. Дотепер не можемо позбутися цих рудиментів "совка". Хоча правило просте: потрібно бути чесним із собою і з тими, хто тебе оточує. І в житті. І в бізнесі. Це себе окуповує.

Наприклад, ОККО прагне вибудовувати стосунки із суспільством саме за таким принципом. Ми регулярно входимо до десятки найпрозоріших українських компаній. Щорічно звітуємо про досягнення у сфері сталого розвитку перед громадами, клієнтами, іншими зацікавленими сторонами. І в результаті отримуємо довіру. Без неї наш бізнес не працював би.

Як обираєте бізнес-партнерів?

– Під свої цінності. У ділових стосунках порядність ставлю на перше місце. Ідеальним партнером є той, з ким один раз прописані умови дотримуються, незалежно від почуттів, дружніх уподобань і понятійних аспектів.

Що для вас означає "успішна країна"?

– Усі сьогодні успішні країни колись пройшли через злидні. Кожна з них відчула своє економічне дно. Наприклад, Швейцарія ще на початку минулого століття була однією з найбідніших країн Європи. А зараз у неї – колосальна репутація й за багатьма параметрами життя там є еталоном. Сягнувши дна, країна змушена була шукати свої ексклюзивні пріоритети. Для Швейцарії одним із них стала банківська справа.

  Віталій АНТОНОВ, 53 роки. Народився в місті Стрий Львівської області. Батько – викладач професійно-технічного училища, мати – перукар. Закінчив із відзнакою Тернопільський фінансово-економічний інститут. Кандидат у майстри спорту з альпінізму та скелелазіння. Працював рятувальником. Із початку 1990-х має власний бізнес. 1999-го в Стрию відкрив першу автозаправку ОККО (нині мережа ОККО – одна з найбільших в Україні, налічує понад 400 АЗК. – ”Країна”). 2011-го захистив кандидатську дисертацію на тему залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Співзас­новник Львівської бізнес-­школи Українського католицького університету
Віталій АНТОНОВ, 53 роки. Народився в місті Стрий Львівської області. Батько – викладач професійно-технічного училища, мати – перукар. Закінчив із відзнакою Тернопільський фінансово-економічний інститут. Кандидат у майстри спорту з альпінізму та скелелазіння. Працював рятувальником. Із початку 1990-х має власний бізнес. 1999-го в Стрию відкрив першу автозаправку ОККО (нині мережа ОККО – одна з найбільших в Україні, налічує понад 400 АЗК. – ”Країна”). 2011-го захистив кандидатську дисертацію на тему залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Співзас­новник Львівської бізнес-­школи Українського католицького університету

Чи реально таку країну збудувати в суспільстві, де бути бідним – звично, а багатим – злочинно?

– В Україні відбуваються процеси, які свого часу пережили багато держав. Причому зараз, у діджитал-еру, вони йдуть значно швидше, ніж раніше. Тому дуже оптимістично дивлюся в майбутнє. Процеси пошуку свого вектора в нас уже тривають. Поки що через біль і страждання. Але на світовому ринку нас ніхто з розпростертими обіймами не чекає і теплу ванну не готує. Маємо довести конкурентоспроможність й унікальність результатами роботи. Потенціал Україна мала завжди. А зараз є ще й бажання суспільства змінюватися.

Україна вже досягла економічного дна чи падіння ще може тривати?

– Сподіваюся, дна вже досягнуто. Хоч усе залежить від критеріїв, за якими оцінюємо.

Якщо взяти для порівняння Польщу у період "шокової терапії", то там дно було глибше. Але сусіди пройшли його швидше. А ми, якщо нічого кардинально не змінюватиметься, можемо ще роками топтатися по дну.

Наприклад, ціла купа законів та обмежень стримують розвиток бізнесу. Вигадані вони для того, щоб процвітала корупція. Побороти її зусиллями нинішніх чиновників з теперішнім рівнем зарплат – неможливо. Хоч ця проблема розв'язується просто: скорочуємо кількість чиновників у рази, залишаючи найбільш фахових, і ділимо наявний фонд зарплати серед тих, хто працюватиме далі.

Як підприємцям викручуватися у такий складний період?

– Потрібно гуртуватися в галузеві організації, кооперуватися з профспілками – й таким чином впливати на владу, контролювати виконання своїх вимог. Це відпрацьований у Європі цивілізований механізм. Невід'ємний елемент громадянського суспільства. Такі рухи повинні відходити від політики й концентруватися на захисті економічних та соціальних прав підприємців і споживачів.

Які напрямки діяльності можуть стати візитівкою України у світі?

– Вони вже є: ІТ-галузь, аграрна промисловість гідно конкурують на світових ринках. Великий потенціал у туристичної сфери.

У чому слабкі й сильні сторони українського суспільства?

– Воно влаштоване досить просто і вважається суцільно корумпованим. Мало хто задумується: як так сталося? Натомість причина хвороби й наслідки дуже пов'язані між собою. Причина ж – у дрібній корупції, народженій в СРСР в епоху тотального дефіциту. Тоді тільки за хабар можна було потрапити в ресторан, придбати якісну ковбасу чи шампанське. Лікареві заведено було віддячувати кавою і цукерками, секретарці в жеку – хоча б шоколадкою.

У 1990-х схема видозмінилася. Хабарем стала сама можливість украсти. Але водночас людина, яка на це йшла, потрап­ляла на гачок до системи: чи у вигляді кримінальної справи, чи просто зафіксованого компромату. Такими людьми можна було легко керувати. Цей підхід вивели чи не в ранг негласної владної політики управління. Проте виник побічний ефект: ті, кого допустили до можливості вкрасти, зрозуміли – за вкрадене можна відкупитися й дещо залишити собі. Ще й пролобіювати за ці кошти ухвалення відповідних законів, які часто зі здоровим економічним глуздом нічого спільного не мають. У результаті маємо системну корупцію, часто підкріплену безглуздими законами й нормативними актами.

Як рухатися далі?

– Перемогти систему тільки зміною персоналій – нереально. Потрібен незалежний міжнародний аудит законодавчої бази України. В основу нового законодавства варто покласти приклади успішних країн, де часто основні закони не змінюються понад 200 років.

У нас вкрай недооцінені роль і місце громадських організацій. У цивілізованому світі вони є інструментом контролю суспільства над владою. Боротьба з корупцією для будь-якої влади – це конфлікт інтересів. І наша влада – не виняток. Тому чекати, що можновладці радикально "наступлять на горло" власній пісні, щонайменше наївно.

Якось ви звернули увагу на те, що українці мало усміхаються. Про що це свідчить?

– У світі є ціла культура усмішки, яка прищеплюється із сім"ї, дитсадка, зі школи. Люди усміхаються одне одному, і все навколо стає кращим, чистішим, доброзичливішим. В Україні цього нема. А в багатьох успішних країнах люди інакше не вміють. Як люблять говорити європейці: nice smile opens each door – усмішка відчиняє багато дверей.

Зараз ви читаєте новину «"Усі сьогодні успішні країни колись пройшли через злидні. Кожна з них відчула своє економічне дно"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода