Вашингтон занепокоєний діями влади в Києві від початку березня, – говорить колишній посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джон Гербст

Президент США Дональд Трамп 2 травня вніс на розгляд Сенату кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці 71-річного Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Що означатиме це призначення?

– Позитивний крок. На важливий пост номінують компетентну особу, яка розбирається в інтересах США в Україні, відносинах з Росією та в ситуації у вашій частині Європи.

У Штатів критичні інтереси в Україні. Перший – підтримка у протистоянні російській агресії. Еліта Америки розуміє, що Путін веде політику реваншу в країнах колишнього СРСР, яку слід зупинити. Найважливіший фронт – Донбас. Другий – процвітання внаслідок реформ. Дейтон приділятиме цьому багато уваги. Третій – залагодження конфліктів. Київ став предметом внутрішньої суперечки в американській політиці. У майбутньому таке не має повторитися.

 

Як він вирішуватиме ці завдання?

– У нього прекрасна репутація, до його порад Україні варто дослухатися. Може вести ефективний діалог Києва та Вашингтона. Його голос гучно звучатиме в Конгресі. Наприклад, коли просуватиме програми з додаткової допомоги, підтримки у війні чи реформах. На зразок тої, що у грудні торік підтримав Конгрес. Тоді збільшили військову допомогу, виділили 300 мільйонів доларів. Передбачається, за ці кошти куплять зброю: крилаті ракети для берегової охорони, протикорабельні та протитанкові Javelin. Було б добре, якби програму виконали й запустили нові.

Посол сприятиме домовленостям із Міжнародним валютним фондом щодо майбутніх кредитів.

Також американські експерти можуть дати поради щодо реформи судів. Без правової ясності неможливо впроваджувати інші зміни. Це велика проблема – брак справедливості. Таке було в інших країнах колишнього СРСР, Варшавського договору. Маємо приклад змін у Грузії, країнах Балтії, Польщі, Чехії. Києву слід усунути найбільших корупціо­нерів із ключових посад у судочинстві. Призначити чесних і компетентних. І паралельно – таких самих глав правоохоронної системи. Ці дві реформи йдуть рука в руку. У президента Зеленського є достатньо повноважень, більшість у парламенті та високий рейтинг, щоб упровадити зміни. Бракує політичної волі. Це можливо – знайти компетентних і чесних людей на посади, перезапустити систему правосуддя, яка відфільтровуватиме кращих.

Які відносини між президентом США та Конгресом? І з українською владою?

– У Трампа добрі відносини з парламентаріями-республіканцями в обох палатах Конгресу. Тож достатньо підтримки. Щодо України є двопартійна підтримка. Більшість у парламенті США в період імпічменту проголосувала за військову допомогу для вас. Можливо, Трамп дещо скептичний щодо Києва, але Конгрес розуміє інтереси США і діє відповідно.

Як із Вашингтона бачиться рік президентства Зеленського?

– Багатьох, хто розуміється на Україні, хвилюють останні зміни. Особливо, від початку березня – відставка уряду Олексія Гончарука, незрозумілі перестановки в ключових інституціях. Відсторонили реформаторів, які пробували щось робити. Натомість прийшли ті, хто здається некомпетентним. Виникають сумніви, чи прагнуть продовження реформ. Занепокоєні у структурах, відповідальних за співпрацю, – Держдепартаменті, Раді національної безпеки, департаменті оборони.

Є дві ключові точки. Перша – тиснути на Верховну Раду, щоб прийняла "Закон про банки" (так званий антиколомойський закон ухвалили 13 травня, говоримо напередодні. Унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам. – Країна). Україна після цього отримає від МВФ 5 мільярдів доларів кредиту.

Друга – відкрили кримінальні справи проти осіб, які донедавна обіймали вищі державні посади. Показово тиснуть. Наприклад, на колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку. Це погано для країни.

Америка звинувачує Китай у витоку коронавірусу з лабораторії в Ухані та у приховуванні інформації про початок епідемії. Наскільки ймовірні санкції США або Євросоюзу проти КНР?

– Пекін відповідальний за те, що коронавірус став глобальною проблемою. Китайці не повідомили вчасно про загрозу, яку можна було стримати. Дозволили, щоб їхні громадяни мандрували та поширювали хворобу. Досі приховують дані. Тож позови приватних осіб чи компаній проти Пекіна можливі. Проте санкції потягнуть світ у ще глибшу кризу. Піднебесна – один із ключових глобальних економічних гравців.

Світу стало зрозуміло, що політика КНР – егоїстична і шкодить інтересам інших. Тож підозрілість і економічні збитки будуть їм платою за брехню та маніпуляції.

Загальна проблема протистояння між США і Китаєм залишається. Водночас через пандемію позиції КНР послабилися. Пекін тисне на американські й інші глобальні компанії й інституції. Щоб вони не критикували комуністичної влади за репресії проти учасників протестів у Гонконгу (автономний регіон зберігає демократичний устрій у межах КНР. Пекін де-факто прагне позбавити його прав, масові протести тривають із лютого 2019 року. – Країна) і тиск на меншини (Конгрес США готує закон про посилення введених у жовтні торік санкцій проти КНР за репресії проти мусульман-уйгурів. Нині обмежують постачання продукції 28 китайським компаніям та організаціям. – Країна). Світ дедалі більше звертає увагу на це. Після пандемії політика США щодо Китаю стане жорсткішою.

Будуть і нові закони, які обмежать передавання американських технологій. Вашингтон уважніше стежитиме за китайськими студентами, науковцями й бізнесменами. Стало очевидно, що Пекін використовує промисловий шпіонаж.

Коли світ почне оговтуватися від економічної кризи, спровокованої коронавірусом?

– Сподіваюся, побачимо відновлення вже восени, максимум – на початку наступного року. Спад в Україні триватиме, надіюся, не більш як два-три місяці. Відродження світової економіки потягне вгору й українську. За пів року-рік ситуація має налагодитися.

Як пандемія вплинула на президентські вибори у США?

– Поведінка Дональда Трампа не додала йому балів. Джо Байден як най­імовірніший кандидат від демократів теж не відзначився вдалими кроками. Проте поводився тихо, без шкоди для рейтингу.

Які шанси в Байдена і Трампа перемогти на виборах у листопаді?

– У демократії неможливо на 100 відсотків передбачити. Всі опитування свідчать про перевагу Байдена. Поділяю цей прогноз.

Рейтинги лідерів провідних демократичних країн – британського прем'єра Джонсона, французького президента Макрона, німецької канцлерки Меркель – зміцнилися у відповідь на дії щодо пандемії. Чому не зросла популярність Трампа?

– Його поведінка під час кризи була нестабільна. Не показав сили та впевненості в боротьбі з викликом. Іноді говорив суперечливі речі. Американці не розуміли, що робить, навіщо. Було враження, що не контролює ситуації.

Через пандемію Росія виторговує в Євросоюзу послаблення чи навіть скасування санкцій. Чи є ризик, що ЄС піддасться на тиск?

– Ризики є завжди. Не думаю, що Путін зможе добитися успіху. Анґела Меркель – провідний політик у Євросоюзі, тож цього не станеться. Сумніваюся, що ситуація буде інша, й коли вона піде. Пандемія не змінила розкладу сил на користь Росії. 45 відсотків країн Європи розуміють загрози з її боку. Активно виступають за подовження та посилення санкцій. 20 процентів бажають покращення відносин із Моск­вою. Прагнуть вести справи, як до 2014 року. Водночас 35 відсотків розуміють, що відбувається агресія проти європейської країни через імперську політику Путіна. Вони хотіли би вести справи з росіянами, але підтримують санкції, бо це – в інтересах Євросоюзу.

Як оцінюєте спроби української влади зупинити активні бойові дії на Донбасі протягом останнього року?

– Зеленський вів доволі успішну політику для припинення активних бойових дій. Його критикують за невдалі рішення, вважаючи позицію слабкою. Розумію. Посилаються на старі висловлювання, що треба "просто перестати стріляти", про можливі вибори на Донбасі, налагодження відносин із Росією. Але Зеленський відійшов від цих позицій. Добре, що дослухається до громадянського суспільства. Це прояв демократичного лідера. Насправді він не послаблює позиції щодо агресії Кремля, проводить хороші переговори. Зокрема, щодо часткового розведення сил. Показує, що шукає вирішення.

Україна має продовжувати активно боротися. І просити в Америки й інших країн військової допомоги, посилення санкцій. Робити все для збереження єдності Заходу у протидії Кремлю. Та, щоб ефективніше протистояти, Київ мусить проводити реформи. Зокрема в боротьбі з корупцією. Це підвищує симпатію до України в очах Заходу і надихає активніше допомагати.

Російські оглядачі кажуть, що Кремль готовий використати "зелених чоловічків" у якійсь із країн Балтії, щоб показати недіє­здатність НАТО. Чи готовий Трамп та інші лідери Заходу дати відсіч?

– Північноатлантичний альянс відреагував би на агресію і завдав удару. Але Росія не зважиться. Це самогубство – починати таку війну. Не варто відкидати ймовірність гібридної агресії. У НАТО є військові плани у відповідь. Від 2014 року готувалися до різних сценаріїв розвитку подій.

Якби Київ звернувся з проханням про розташування військової бази США в Україні, що на це відповіли б?

– Відмовили б. Україна – не член НАТО і не ключовий союзник. Допомога, зокрема військова, – так. Але не база.

×