Коли аудиторія телеканалів стане в рази меншою, з'явиться шанс обрати главу держави, не пов'язаного з великим капіталом, – каже юристка Агія Загребельська
20 березня біля Офісу президента відбулась акція на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка. Чим для влади може стати ця справа?
– Це попередження, що суспільство не терпітиме ігнорування його вимог. Диктатура в Україні після 2013–2014 років неможлива. Наступні протести можуть бути масштабніші. Владі доведеться йти на зміни.
Які?
– Олега Татарова звільнять (заступник керівника Офісу президента, підозрюють у наданні хабаря за фальсифікацію експертизи у слідстві про розкрадання 81 млн грн Національної гвардії. – Країна). Важко сказати, коли буде президентський указ. Але в суспільній свідомості питання вирішене. Відсторонення не означатиме судової реформи. Але очищення судів і державних органів від таких, як Татаров і Аваков, ліквідація Окружного адміністративного суду Києва, ухвалення справедливого вироку Стерненку – питання часу. Останнє запустить механізм справедливих судів і щодо інших жертв режиму.
Це конфлікт між активістами та п'ятою колоною, яка використовує владу. Відвойовує подібні вироки, а натомість, можливо, обіцяє політичну підтримку. Бачимо, як швидко вороги нарощують потенціал. Вирок Стерненку – демонстрація проросійських сил, що мають вплив у судах. Якби активна частина суспільства зараз не боролася, п'ята колона відчула б, що таке можна робити безкарно. Наступний її крок був би гірший.
Зеленський ігнорує вимоги громадян, колишній заступник адміністрації Януковича Портнов вирішує в судах, Татаров залишається в Офісі президента. На ключові посади призначені друзі, сусіди, куми, однокурсники, працівники "Кварталу", писали ви. Це політика Зеленського?
– Татаров може організовувати для президента і його оточення розслідування у правоохоронних органах. Пропрацював у Міністерстві внутрішніх справ за часів Віталія Захарченка (міністр 2011–2014 років, після Революції гідності отримав російське громадянство, підозрюваний у злочинах проти людяності. – Країна). Був безпосереднім учасником замовних кримінальних справ. Портнов цінний для президента тим же. Диригує судами, як оркестром. Знає там більшість людей, які готові ухвалювати несправедливі рішення. Зеленському не потрібно бруднити руки. Це спокуси влади. Один раз підняв трубку, вказав, яке рішення має ухвалити суд. Спрацювало. Від цього важко відмовитись.
Більшість корупційних схем повернулися, кажуть експерти. Зеленський бере в цьому участь?
– Знає про них. Є окремі "історії", з яких, мабуть, отримує корупційну ренту. Але не грошима, а наприклад, підтримкою олігархічних медіагруп, фінансуванням передвиборчої кампанії на минулих місцевих виборах. Це принцип "ти – мені, я – тобі". Ренту, ймовірно, отримують і люди з його оточення. Він на це заплющує очі.
Ви назвали програму "Велике будівництво" пасткою для Зеленського? Це теж схема?
– Найбільша. Торік на цю програму витратили близько 100 мільярдів гривень із держбюджету. Корупційна рента – від 20 до 40 відсотків.
Бачимо повернення ділків у фармацевтичній галузі. У Міністерстві охорони здоров'я з'являються люди, щодо яких були розслідування про участь в оборудках. Уже зросли ціни в медичних закупівлях.
Недавно звільнили керівництво Центренерго. Але до того підприємством фактично керував Коломойський. Крім цього, державні гроші втратив Енергоатом, бо продавали електрику за заниженими цінами.
Великі державні підприємства 2020-го зазнали значних збитків. Крім названих, є ще Нафтогаз і Укрзалізниця. Хоча фінансові плани деяких передбачали прибуток. Чому так сталося?
– Це поєднання корупції і непрофесіоналізму керівників. Укрзалізниця, наприклад, працює за збитковими тарифами на користь бізнесу Ріната Ахметова. До цього додалися втрати через пандемію. Економічна криза показала реальний стан справ. Державні компанії завжди були джерелом збагачення олігархів. Нещодавній рейтинг Forbes – показник того, як відбувається деолігархізація. Населення збідніло, а статки олігархів зросли (Ахметов посів першу сходинку в рейтингу українських мільярдерів Forbes. Його активи оцінюють у $7,6 млрд. У квітні 2020-го було $2,2 млрд. На другому місці – Віктор Пінчук. Його активи за рік зросли на $1,2 млрд і становлять $2,5 млрд. Далі – Костянтин Жеваго. У нього – $2,4 млрд. Ігор Коломойський – $1,8 млрд. А Геннадій Боголюбов посів п'яте місце із $1,7 млрд. – Країна).
Хто зараз найвпливовіший з олігархів?
– Коломойський втратив вплив, бо став токсичний через розслідування у Сполучених Штатах. У Центренерго звільнили лояльних до нього керівників. Антимонопольний комітет поновив розслідування щодо АЗС Коломойського (справу відкрили 2016-го про можливу змову компаній – операторів АЗС на ринку роздрібної торгівлі бензином і дизельним паливом. 30 березня АМКУ наклав штраф на компанії-оператори мережі АЗС, що входять до групи "Приват", на 4,7 млрд грн за антиконкурентні узгоджені дії під час встановлення цін на нафтопродукти. – Країна). Але Ігор Валерійович спроможний відроджуватися. За Порошенка справи в нього йшли не дуже добре. Але з перемогою Зеленського приїхав в Україну на коні. Його партнери зважають, що все може повернутися іншим боком. Активізували справу Приватбанку (НАБУ і САП повідомили про підозру в розтраті майже 137 млн грн колишньому главі правління Приватбанку Олександрові Дубілету, його заступнику Володимирові Яценку, керівниці одного з підрозділів Олені Бичихіній. Яценка затримали. Вийшов під заставу 52 млн грн. – Країна). Це боляче Коломойському. Його люди стали фігурантами кримінальних розслідувань. Офіс президента підтримує санкції США проти олігарха. Але Володимир Олександрович був його партнером. Можливо, на цьому його публічна боротьба з олігархом і завершиться.
Стосунки Зеленського з Ахметовим непогані. Як і в попередніх президентів. Найбільше подібні до тих, які мав із ним Порошенко. У 2014–2015 роках був наступ на бізнес Ахметова. Антимонопольний комітет розпочав розслідування. А директор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк заявляв, що енергетична компанія олігарха ДТЕК хоче забагато. Завершилось тим, що 2016-го з'явилась формула "Роттердам+" (ціну вугілля для теплоелектростанцій рахували з вартістю його транспортування з Нідерландів. – Країна), що давала ДТЕКу змогу отримувати надприбутки. Регулятор почав робити інші висновки, Антимонопольний комітет закрив розслідування.
За Зеленського АМКУ розпочав справу проти "ДТЕК Західенерго" за зловживання монопольним становищем. Але вже у грудні торік закрили розслідування щодо "Роттердам+". Мовляв, надприбутків вона не приносила. А історія з "ДТЕК Західенерго" завершилася штрафом у 0,8 відсотка від прибутку за попередній рік. Хоча законом передбачено 10 процентів. І зараз на цьому напрямку немає жодних протистоянь. Зеленський розуміє, що не може нічого вдіяти з Ахметовим. Раніше мав суспільну та політичну підтримку. Тепер і цього нема.
Антимонопольний комітет 2020 року сплатив у держбюджет 2,86 мільярда гривень. Це найбільше за всю історію його існування. Пов'язані зі сплатою понад 2,56 мільярда гривень штрафу для виробників сигарет і тютюнового дистриб'ютора "Тедіс". Хто мав би сплатити ще?
– Є проблеми в цих цифрах. 2,56 мільярда сплатили транснаціональні компанії "Філіп Морріс", "Імперіал Тобакко", "Джей Ті" і "Тедіс". Верховний суд скасував штраф для останньої. Скасування стягнення для решти трьох – питання часу. Платникам податків доведеться повернути компаніям 89,6 відсотка.
Важливо, що за порушення ліцензійних умов оштрафували 18 обласних газових компаній Дмитра Фірташа. І "ДТЕК Західенерго" Ріната Ахметова (на 275,2 млн грн. – Країна). Їх також оскаржують у судах.
Є проблеми з компанією "Дніпроазот" Коломойського – монополістом на ринку хлору. Його більшість українських водоканалів використовують для очищення води. Рішення АМКУ щодо цього підприємства ще немає.
Обіцяли завершити розслідування щодо Міжнародних авіаліній України. Та поки що безрезультатно. Кожну велику монополію можна звинуватити у зловживаннях. Інакше не було б сенсу їх утримувати.
Що можна назвати досягненням Антимонопольного комітету?
– Виявили змову на торгах щодо закупівлі Укрзалізницею коліс у заводу "Інтерпайп" Віктора Пінчука. Якщо суд залишить це рішення чинним, може бути підставою для кримінального розслідування щодо того, скільки Укрзалізниця переплатила.
Є рішення комітету щодо компаній, які постачали лічильники облгазам. Воно стосується українців безпосередньо. Лічильники закуповують у двох фірм. Якщо суд залишить ухвалу чинною, понад 70 відсотків облгазів зможуть купувати їх в інших компаній. Це вплине й на конкуренцію на ринку, й на тарифи. А також нас складніше буде обдурити. Є підозри, що лічильники, які використовуємо, працюють некоректно.
Усе керівництво АМКУ – люди Зеленського. Призначав кожного. Кандидатуру голови Ольги Піщанської вносив на розгляд парламенту. Вона близька до його родини. На її сестру оформлена вілла Зеленських в Італії. Не сприймаю АМКУ зараз як суб'єкт. Це продовження рук президента.
Наскільки потужним інструментом у боротьбі з корупцією може бути Антимонопольний комітет?
– Це не антикорупційний орган. Але за прикладами США й Німеччини, деолігархізація та демонополізація відбувалися саме завдяки відомству, яке відповідає за конкуренцію. В Україні це Антимонопольний комітет. Президент не використовує цього інструменту. Якщо справді боротиметься з монополіями, в олігархів буде менше прибутків. Не зможуть фінансувати збиткові телеканали, утримувати депутатські групи, платити в конвертах чиновникам. І це зменшить рівень корупції.
У деолігархізації важлива робота парламенту. Закони не повинні лобіювати інтереси мільярдерів. Необхідно посилити незалежність і професійність профільних регуляторів. Потрібна реформа правоохоронної та судової систем. Більшість схем, за якими олігархи здобувають надприбутки, мають ознаки кримінальних правопорушень. Але розслідувань не проводять.
Обрати лідера, а не представника найвпливовіших бізнесменів неможливо, доки є олігархат?
– Досі олігархи через телебачення заводили президентів на Банкову. Дати людині впізнаваність перед виборами можуть чотири найбільші медіагрупи. Але час іде. Розвиваються альтернативні медіа. Глядач переходить в ютюб. Коли аудиторія телеканалів стане меншою в рази, з'явиться шанс обрати президента, не пов'язаного з великим капіталом. Навряд це станеться на виборах 2024-го. Команда Зеленського заявила про його наміри балотуватися на другий термін. Його підтримують ключові олігархи. Отже вже триває повноцінна президентська кампанія, дивимося серіал "Слуга народу" про санкції Ради нацбезпеки й оборони. Зеленський намагається завоювати проукраїнський електорат Порошенка. Може переобратися.
РНБО запровадила санкції проти 19 компаній у сфері надрокористування. Як їх оцінюєте?
– Правильний крок. Ці фірми пов'язані з проросійським олігархом Павлом Фуксом. Ліцензії отримували без конкурсів, за рішеннями органів влади. 2016 року їх намагалися скасувати. Але відновили через суд. Якщо рішення РНБО залишиться чинним, держава зможе передати дозвіл на розробку родовищ іншим компаніям на аукціоні. За кращу ціну.
Чому країна з талановитими людьми, природними ресурсами, вигідним географічним становищем пасе задніх на світовій арені?
– Ми всі трохи продукт розпаду Радянського Союзу. Ресурси опинились у руках найспритніших. Олігархи їх грамотно інвестували. Зокрема в медіа. Значна частина українців сприймає все це нормально. От Ахметов будує приватний університет. Це ж добре, кажуть. Або 200 "швидких" придбав. Ми талановиті, але маємо "скрєпи". Мало не половина працездатного населення пов'язана з олігархами – перебуває у групах впливу, є клієнтами їхніх компаній або працівниками. Молоде покоління подорожувало світом, знає, як працює економіка в розвинених країнах. Але таких ще не так багато, щоб зламати стереотипи.
Як змінюється зараз людство?
– Найбільшим викликом є нерівність. Дійшли до такої, яка була до Першої світової війни. Якщо багаті держави не почнуть перерозподіляти блага, всі соціальні ліфти зупиняться. Може повернутися бажання соціалізму в найгіршій формі.
У США є проблема нерівності в освіті. Школа в бідному районі дає менше можливостей влаштувати життя. В Україні це проявилося під час пандемії. Більшість школярів перейшли на дистанційне навчання, але не кожен має комп'ютер. У платних школах дистанційку організували значно краще, ніж у державних. У нашій освіті теж закладаються основи нерівності.
Недавно Міжнародний валютний фонд опублікував звіт, як країни борються з пандемією. Нерівність зросла не лише між верствами населення, а й між країнами. Україна не може вчасно організувати вакцинацію. Затримується повернення економіки до попереднього рівня.
З розвитком ІТ-технологій більше людських функцій автоматизують. У розвинених державах відпрацьовують законодавчі інструменти для працевлаштування майбутніх безробітних.
Ще один виклик – екологія. Ми в Україні поки що на це не звертаємо уваги. Мовляв, треба бути ситими, аби піклуватися про довкілля.
У книзі Домініка Муазі "Геополітика емоцій" ідеться, що глобалізація стирає кордони між країнами. Маємо думати про індивідуальність. Про пошук кожною державою національної ідеї та ідентичності, чим можемо пишатися на світовій арені. Це теж виклик для України.
3 
35413
Коментарі