Розмосковлення

– Нарешті до Києва прибули екзархи Вселенського патріарха готувати рішення про надання автокефалії Православній церкві в Україні, – каже президент 53-річний Петро Порошенко в щорічному посланні до Верховної Ради 20 вересня. – Ми з вами робимо цю надзвичайно важливу справу. І ми точно переможемо! Справу, яку митрополит Іларіон (Огієнко) називав ділом "повного розмосковлення" нашої церкви.

На цих словах представники фракції "Опозиційний блок" Олександр Вілкул, Вадим Новинський і Нестор Шуфрич залишили залу

Москва – річка в центрі європейської частини Росії. Най­імовірніше, назва походить від праслов'янського слова "моск", що перекладається як "болото". Історик Степан Кузнєцов (1854–1913) припускав, що топонім має марійське походження і означає "самиця ведмедя". Ще одна версія – від імені біблійного персонажа Мосоха, внука Ноя.

Місто Москва на однойменній річці вперше згадують в Іпатіївському літописі 1147 року.

Московське царство – офіційна назва російської держави від 1547-го. 1721 року цар Петро І перейменував її на Всеросійську імперію, а себе проголосив імператором. Столицю перенесли в Санкт-Петербург. Його внук Петро ІІ (1715–1730) повернув свій двір до Москви. В цей час у місті сталася велика пожежа, що супроводжувалася масовими грабунками. Після смерті монарха головним містом знову став Санкт-Петербург.

 

Із 1918 року Москва – столиця Радянської Росії, з 1922-го – новоствореного СРСР. Після розпаду Союзу 1991-го стала столицею Російської Федерації. Зараз у місті живуть майже 12 млн осіб.

Москаль – іронічна назва громадян РФ, незалежно від їхнього походження і місця проживання.

Вперше термін згадують у судовій книзі Кракова. Nicol. Moscal cum Jacus – так там описаний один з учасників судової справи 15 липня 1389 року.

Євген Гребінка (1812–1848) у перекладі поеми Олександра Пушкіна "Полтава" подає слова, начебто промовлені гетьманом Іваном Мазепою: "Возиться годі з москалями, Украйні царством буть пора". Тарас Шевченко (1814–1861) просить: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями!" А Іван Франко (1856–1916) закликає: "Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить".

Словник Бориса Грінченка (1863–1910) подає такі значення цього слова:

1. Великорос.

2. Солдат.

3. Сорт льону, насіння якого не вилущується само по собі.

4. Сорт часнику.

5. Pyrrhocoris apterus – червоноклоп червоний, комаха родини червоноклопів.

"Геть від Москви! Дайош Європу" – таке гасло висловив у 1920-х письменник Микола Хвильовий, справжнє прізвище – Фітільов (1893–1933).

Уряд новоствореної радянської держави саме впроваджував політику українізації. Хвильовий закликав при творенні нової української культури орієнтуватися не на надбання російських митців, а на Європу.

Влада сприйняла висловлювання письменника як антиросійську пропаганду. "У той час, як західноєвропейські пролетарські класи та їхні комуністичні партії повні симпатії до "Москви", до цієї цитаделі міжнародного революційного руху та ленінізму, в той час, коли західноєвропейський пролетаріат із захопленням дивиться на прапор, що майорить над Москвою, український комуніст Хвильовий не має нічого сказати на користь "Москви", як тільки закликати українських діячів тікати якомога швидше геть від Москви. І це називається інтернаціоналізмом!" – Йосип Сталін пише керівнику Української РСР Лазареві Кагановичу 1926 року.

У пресі стали критикувати твори Хвильового. Конфіскували весь наклад другої частини його роману "Вальдшнепи". Він був змушений опублікувати в газеті "Комуніст" листа з покаянням. А потім застрелився у будинку письменників "Слово" в Харкові. Могила не збереглася. Поховали на першому міському цвинтарі. Пізніше його зруйнували, тепер на цьому місці – парк.

"Розмосковлення Української Церкви" – підрозділ книжки "Українська Церква" Івана Огієнка (1882–1972). Автор викладав історію і філософію, перекладав біблійні тексти, був ­міністром народної освіти уряду УНР. 1940-го прийняв чернецтво під іменем Іларіон. За чотири роки проголошений митрополитом Української автокефальної православної церкви.

Двотомну працю видав 1942-го, коли жив у Холмі, тепер Польща. Оповідає про те, як у ХVІІ ст. Московська патріархія поглинула Київську митрополію Константинопольської православної церкви, і подальше переслідування українського духовенства.

"Серед українського громадянства панує легкість і поверховий погляд на відродження Української Церкви, – пише Огієнко. – Запровадити богослужіння українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої церкви. Але Українська Церква мала повне своє власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене. Богослужбова мова – тільки частина цього життя. Та й немає нам чого українізувати, бо не про українізацію своєї церкви йдеться, а про її повне розмосковлення. Цебто про привернення їй усього того, що Церква наша давніше вже мала, але що від неї забрали".

Новомосковськ – місто на річці Самарі у Дніпропетровській області. Наприкінці ХVІ ст. тут засновано козацький монастир Самарська пустинь. Пізніше – слобода Новоселиця, яка стала центром Самарської паланки Запорозької Січі. Після ліквідації Січі місто увійшло до складу Азовської губернії Російської імперії. ­1794-го отримало сучасну назву.

2009 року народний депутат від БЮТ Юрій Гнаткевич вніс законопроект про перейменування міста на Самар. Таку саму назву запропонував 2015-го Інститут національної пам'яті в рамках здійснення декомунізації.

"Новомосковськ не підпадає під визначення комуністичної символіки, – обговорюють ініціативу на інтернет-форумі Independent. – Назву Москви придумали не комуністи, а угро-фінські вожді в ХІІ столітті. Якщо вже в Києві комусь кортить увічнювати імена великих українців, то резонно буде перейменувати Новомосковськ на Івано-Мазепинськ".

"Дефіляда у Москві" – роман у жанрі альтернативної історії Василя Кожелянка (1957–2008), вперше виданий 2000 року.

Після нападу на СРСР улітку 1941-го Гітлер дозволяє українцям створити незалежну державу. Її президентом стає провідник ОУН Степан Бандера, головою уряду – Ярослав Стецько, парламенту – Андрій Мельник. За допомогою української армії нацисти швидко доходять до Москви. На Спаській вежі Кремля встановлюють синьо-жовтий прапор.

Твір завершується описом урочистого параду на Красній площі. В перших рядах крокують українські солдати.

"Війська йшли, трохи заплітаючись, бо зранку мусили були напитися. На мавзолеї-піраміді, де раніше лежала мумія невдатного адвоката Ульянова, стояли посинілі від холоду вожді Антисталінської коаліції. Дехто навіть махав рукою, але недовго. 7 листопада 1941 року війська прямо з параду йшли, ні, не на фронт, ішли в теплі казарми. Пити".

229 гривень коштує футболка з написом "Дякую тобі, Боже, що я не москаль" на сайті "Майстерня улюблених футболок". Можна обрати один із трьох варіантів друку, восьми розмірів і 17 кольорів одягу

"Нехай Москва лежить в руїнах,

Та нам на це начхати!

За нами вся велика Україна,

І ми підтримуєм "Карпати"!" –

кричалка фанатів львівського футбольного клубу "Карпати".

Учасники маршу націоналістичних партій у Запоріжжі 15 квітня торік вигукували це гасло, замінився останній рядок на: "І ми йдемо перемагати!"

×