
Їхала на Майдан не проти Януковича. А проти бидла, брехні і злодійства. Неприємно дивитися, коли вагітна, живіт якої впирається комусь у носа, стоїть у метро, а хтось сидить і вдає, що не помічає цього.
Не думала, що кияни переживатимуть, як мені спалося, що я їла й у що одягнена. Якось тітонька з Міністерства агрополітики принесла сніданок. Таке повторювалося щодня.
Мама була проти того, що я поїхала на Майдан. Вона сімейна: нікуди не лізь, нічого не говори, нікого не зачіпай.
Щоб бути лікарем або вчителем, треба людину любити. На Майдані я вирішила, що стану хірургом. Прийшла перша людина з кулею в голові, і я пальцями почала її виколупувати.
Коли 19 лютого в мерії оперували людей, зайшла сім'я й запитала: що вам треба? Відповіла: хіба не бачите? Нам потрібно все. Не думала, що за годину вони привезуть справді все: і хірургічні інструменти, і знеболювальне, і засоби для дезінфекції. Досі спілкуюся з тими людьми.
Жінка з Пуші-Водиці забрала мене додому. Я вийшла з ванни і побачила, що в мене – чисті руки. Сіла на кухні і плакала.
На колінах стою перед мамою, у церкві й перед пораненим.
Через втому лікарі іноді були не здатні бути лікарями.
Пишаюся нашими солдатами. Хочеться їх цілувати, обнімати й пити з ними чай.
Якщо когось люблю, то люблю, як ненавиджу – то ненавиджу. Чогось середнього не буває.
До 10-го класу закохувалася часто. Мама казала: я з тобою скоро посивію. Вже когось вибери, скільки ж можна. А тоді
закохалася у хлопця, який не відповів взаємністю. Страшенно страждала. Всі через мене переживали: від прабабусі до двоюрідної сестри. Після того охота закохуватися часто відпала.
Кохання – це готовність жити з людиною в підвалі, без їжі, одягу і грошей.
У кожній новій історії настає важкий період. Якщо людина не здатна його подолати, то все почнеться спочатку.
Іноді люди від самотності кидаються на перше, що попадеться. А потім усе життя страждають, бо розуміють, що то – не їхнє.
Якщо це любов, треба кидати все і йти за нею.
Найкраща подружка – мій дідусь.
Маю складний характер. Ті, хто мене любить, більше, ніж просто люди.
Люди – істоти не дуже надійні. От Єва спокусилася яблуком.
Немає абсолютних атеїстів. Коли трапляється велике горе, людина починає вірити в Бога і їй стає легше.
Грошей треба стільки, щоб про них не думати.
Якби зараз отримала мільйон доларів, першим ділом купила б дідусеві й бабусі хату з водопроводом, ванною і туалетом. Собі – кілька суконь, і в якийсь бідний інтернат відвезла б купу смаколиків.
Довге волосся набридло. Але обрізати не можу, бо в мами буде серцевий напад.
Не вважаю себе красивою, та зовнішність повністю мене влаштовує.
Років зо п'ять тому біля переходу сиділа жінка і просила на хліб. Я зайшла в магазин і купила їй булочку. Вона жбурнула
хлібом у мене, ще й обматюкала. Після того на вулиці нікому грошей не даю. Люди, яким справді потрібна допомога, рідко про неї просять.
Коли дуже важко на душі, йду в дитяче відділення онкології. Як виходжу звідти, розумію: була дурна.
Мій ворог – Путін.
День не можу прожити без книжки. Мушу заряджати свої інтелектуальні набої.
Востаннє була щасливою сьогодні вранці. У метро хлопчик подарував цукерку й усміхнувся.
Завжди зневажала людей, які матюкаються. На Майдані нецензурні слова самі почали з мене вилазити. Після Майдану ще два тижні так говорила. А потім сказала собі: стоп, мусиш зупинитися. Бо тоді чим ти краща за Януковича?
До 30 років у мене мусить бути власне житло, двоє дітей і гарна робота.
Людина, яка вживає алкоголь чи палить, не є вільною, бо залежить від них.
Буває, сваримося з мамою. Я розумію любов інакше, ніж вона.
У дитинстві з бабусею відпочивали на морі. Вона зайшла у воду й почала бризкатися. Я просила припинити. Та шум хвиль заглушав мій голос, бабуся продовжувала бризкатися. Я підійшла і плюнула їй в обличчя. Через це досі соромно.
Пишаюся своєю країною і народом, але дуже соромно за верхівку нашої влади.
У Львові є анекдот про Верховну Раду. У діда запитують: скоро вибори, що робитимете? Він каже, всіх треба перестріляти. А потім так само діяти вдруге й утретє. А на на четвертих виборах можна буде стріляти через одного. Це звучить жорстоко, але справедливо.
Коментарі