"Любов - на сходинку менше, ніж кохання", - Олексій КАЙДА

 

Батьки розлучилися, коли мені було 6 років. Із дитинства знав, що мамі треба помагати. Посуду помити, в хаті поприбирати, пічку почистити-запалити.

У 10 років я заробив перші гроші. У Бердянську знімався в кіно, в масовці. Фільм про революцію, називався "Під свист куль". Карбованців 40 отримав.

Я мріяв про велосипед. Мама й брат доклали грошей і купили "Україну" за 62 карбованці. У перший же місяць побив фару - це була біда.

У 15 років зламав обидві руки. Уже добре їздив на велосипеді. Але за поворотом був обрив, а я не знав. Подивився: палець вивернутий, перелом руки видно. Пішов у травматологію. Із двома загіпсованими руками прийшов до мами на роботу. Вона зомліла.

Нас із братом мама виховувала на зарплату 110 карбованців. Тато аліменти платив, то виходило 140. Що мама приготувала, то ми й їли.

Першу зарплату на фабриці віддав матері, 160 карбованців. Вона все життя про трюмо мріяла - ми поїхали й купили.

Немає такої професії "політик". На неї не вчать і у вузах цього предмету не викладають. Я зрозумів, що хочу стати політиком, у 18 років.

Якщо людина вирішить, що вже досконала - усе, пора місце на цвинтарі шукати.

У процесі спілкування дивишся - якщо дурепа, то все. Бо з дурепою жити - ви мені вибачте. Навіть якщо красива

Вірю в любов з першого погляду. У книжці "Хрещений батько" любов описана так: "Ударила блискавка". Це відчуття, що накриває. Побачив - і остовпів.

Не кожна людина може відчути кохання. Дружину можна любити, але не кохати. Коли кохаєш - ти готовий робити карколомні кроки. І тоді щасливий більше, ніж коли любиш. Любов - на сходинку менше, ніж кохання.

Подобаються розумні жінки. Але чоловік, коли знайомиться, не знає, розумна жінка чи ні. Тому має бути симпатична. А в процесі спілкування дивишся - якщо дурепа, то все. Бо з дурепою жити - ви мені вибачте. Навіть якщо красива. Це ж не скульптура - поставив і вона мовчить. Я не кажу, що жінка має бути ходячим енциклопедичним словником. Все має бути в міру: краси, розуму - без перехльостів. Якщо вміє готувати - це плюс. Ну, і ставлення до чоловіка важливе. Бо може думати, що вона "зірка", і вже за те її треба любити й на руках носити.

Обов'язок чоловіка - влаштовувати жінці приємні моменти.

Сорочки прасую щоранку. Це вже на автоматі. Встав, поголився, чайник поставив і - за праску. На кухні вмикаю радіо, воно має говорити й співати мені.

Ненавиджу брудні мешти. Для мене це - трагедія. Буває, заїжджаєш в якийсь район чи село, там болото по вуха. У машині завжди є щітка й шмата, щоб витерти взуття. Чоловік повинен бути чоловіком, а не орангутангом. Я абсолютно не згідний із висловом, що чоловік має бути трохи гарніший за мавпу.

Дратує, коли із собою не маю грошей. Нехай 100 гривень, але мусять бути.

Чотири роки спиртного не вживаю.

20 років курив, пачку-півтори на день. 1 серпня торік кинув. Зі звичкою не борються - вона або є, або немає. Куріння - це психологічна залежність. Вирішив перевірити, чи зможу покинути. Здоров'я дорожче. Та ще рубіж "40 років" перейшов.

На цей момент я щасливий. Не бував щасливим роками, але зустрічав таких людей

Стараюся стримувати емоції. Найкраще - "переспати" з подією чи ідеєю. Ніч охолоджує запал. Зранку бачиш ситуацію на свіжу голову.

Чоловік повинен уміти робити все. Тримати в руках молоток і попрати чи зготувати їсти.

Знімаю з себе вроки після прийомів громадян. Починає "ковбасити" -  сірники палю. Червону нитку на зап'ястку можна зав'язати.

На цей момент я щасливий. Не бував щасливим роками, але зустрічав таких людей.

Щасливий був, коли син народився. Тішився, що великий - вага 4100. Погнав у пологовий. Дорогою купив квіти й чомусь чоколядки. Вони потім пригодилися, щоб медсестрам дати.

Богодар хоче стати кухарем. Не відмовляю. Не всім же бути юристами, психологами й політиками. Ким вирішить - тим і буде. Моє завдання помогти, а не ламати.

Смерті я не пробував. Боязко не того, що помреш, а що чогось не встигнеш і когось лишиш самого.

Поважаю людей, які є самими собою - без фальші, без маски. От я міг би сказати, що люблю науково-популярну літературу - бо це для іміджу й солідності корисно. Але я люблю детективи й фантастику: Конан Дойла, Агату Крісті, Жоржа Сіменона.

Над сенсом життя не задумувався. Живу й працюю. Хочу, і це без пафосу, щоб Україна стала могутньою державою і могла гримнути кулаком по європейському столі. Щоб із нами рахувалися.

×