Вівторок, 21 січня 2020 11:19

Кремль обрав законодавчо закріплений бєспрєдєл

Угоди з Росією за посередництва міжнародних організацій не матимуть сили. західні партнери не допоможуть Україні захиститися, – вважає російський публіцист Іван Преображенський

15 січня у зверненні до парламенту РФ Володимир Путін запропонував змінити конституцію. Передати Держдумі частину президентських повноважень, записати в основний закон новий орган Державну раду, дозволити їй звільняти суддів конституційного і верховного судів. Юрист Олена Лук'янова назвала це державним переворотом. Ви згодні?

– Це – конституційний переворот. Не так важливо, що Путін пропонує. А якими методами хоче змінити основний закон. Закликає провести плебісцит, щоб народ мав дорадчий голос. Потім за все слухняно проголосує парламент. Проте частину тих змін, за конституцією, можуть прийняти лише через референдум і конституційні збори. Останній інструмент ніколи не діяв. Закону про такий орган за 26 років Дума (нижня палата парламенту РФ. – Країна) не ухвалила.

Також пропонує ліквідувати місцеву владу. Цим порушує Європейську хартію про місцеве самоврядування, ратифіковану Росією. Хоче передати його регіональній владі, частині вертикалі. Такі зміни суперечать конституції.

Путін хоче прописати в конституції Державну раду. Ця інституція існує близько 20 років, але досі не мала повноважень.

  Іван ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ, 38 років, публіцист, політолог. Народився 11 квітня 1981-го в Москві. Працював експертом у московському Центрі політичних технологій, політичним оглядачем на politcom.ru, економічним – у журналі ”Профіль”, міжнародним оглядачем газети ”Ведомости”. Очолював міжнародний відділ видання Страна.ru. У 2008–2013 роках – політичний редактор в агенції новин ”Росбалт”. Автор колонок у російській редакції німецького видання Deutsche Welle. Володіє англійською, французькою і чеською мовами, вивчав китайську. Любить збирати гриби. Колекціонує механічні іграшки. Живе у Москві й Празі. Про сім’ю не розповідає
Іван ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ, 38 років, публіцист, політолог. Народився 11 квітня 1981-го в Москві. Працював експертом у московському Центрі політичних технологій, політичним оглядачем на politcom.ru, економічним – у журналі ”Профіль”, міжнародним оглядачем газети ”Ведомости”. Очолював міжнародний відділ видання Страна.ru. У 2008–2013 роках – політичний редактор в агенції новин ”Росбалт”. Автор колонок у російській редакції німецького видання Deutsche Welle. Володіє англійською, французькою і чеською мовами, вивчав китайську. Любить збирати гриби. Колекціонує механічні іграшки. Живе у Москві й Празі. Про сім’ю не розповідає

Що таке Державна рада, якою буде її роль у системі влади?

– Зараз – ніщо. В майбутньому це може бути орган прямого контакту регіональних еліт і першої особи. Хабар для місцевих князьків, щоб підтримали ініціативи Путіна. Частково дублюватиме й діятиме паралельно з Радою Федерації (верхня палата парламенту. – Країна).

Або орган над усіма гілками влади. Через нього можна приймати рішення, будь-кого призначати. Нова найвища інстанція. Зараз такі повноваження має Рада безпеки, якою керує глава держави. Якщо піде з посади президента, закріпить положення, що главою Ради безпеки є глава Державної ради. А очолює все пожиттєво Путін.

Чому уряд на чолі з Дмитром Медведєвим подав у відставку?

– Можливо, Медведєв виступав за інший формат конституції і сам ініціював відставку. Але враховуючи його відносини з Путіним, імовірніше, що це узгоджений крок.

Ще одна версія: щоб населення й еліта відволіклися на зміну уряду і пропустили стратегічну перебудову конституційного ладу в Росії.

Якою буде роль Медведєва в новій вертикалі?

– Не до кінця зрозуміла. Як варіант – його вивели з-під удару. Еліти хотіли захопити трон наступника, якщо раптом Путін відмовиться від посади президента. Боролися клан московського мера Сергія Собяніна, економічно активні друзі Путіна на чолі з Сергієм Чемезовим – до речі, колишній начальник глави Кремля по резидентурі в Дрездені, пітерські друзі на чолі з братами Ротенбергами і Ковальчуками. Вони визнають лідерство Путіна. Але під час зміни влади свої інтереси – на першому місці. Не факт, що приймуть наступника.

Можливо, Медведєву знову дадуть президентство без повноважень. Так було в 2008–2012 роках, коли він був формальним главою держави.

У день відставки уряду Путін вніс на розгляд парламенту кандидатуру нового прем'єра – голову податкової служби 53-річного Михайла Мішустіна. Дума її схвалила. Хто ця особа?

– Хороший управлінець. Путін знає: в умовах транзиту треба мати надійні тили – якісний уряд. Так було після анексії Криму. Російські системні ліберали не брали участі в рішеннях щодо півострова, але їх зібрали після, пояснили ситуацію і запропонували рятувати економіку під час санкцій та падіння цін на нафту. Професіонали непогано впоралися, забезпечивши стійкість влади.

Після змін парламент матиме право призначати уряд, а відправлятиме у відставку – як і зараз, глава Кремля. Що це дасть?

– Якщо Путін піде на надсистемну посаду, ймовірно, хоче мати надійну система стримувань і противаг. Щоб уряд мав подвійну лояльність – перед парламентом і президентом.

Внутрішні противаги потрібні, щоб жоден клан не ставав надто сильним. Це захист від бунту, коли кожна гілка орієнтується не на президента чи парламент, а на реального лідера.

Автор: REUTERS
  На фасаді торгового центру транслюють тези щорічного звернення російського президента Володимира Путіна до парламенту – Федеральних зборів, Москва, 15 січня 2020 року
На фасаді торгового центру транслюють тези щорічного звернення російського президента Володимира Путіна до парламенту – Федеральних зборів, Москва, 15 січня 2020 року

Якою стане Росія після цих змін?

– Досі російська влада змінювала закони, обходила їх, ігнорувала конституцію, але був порядок. Зараз Кремль обрав неправовий шлях, законодавчо закріплений бєспрєдєл. Рішення ухвалюватиме орган, який ніхто не обирає. Зате відомо, кому підпорядковується.

Система влади стане менш чіткою і зрозумілою. Апеляція до законодавства стане безглуздою. Тим паче Росія вийде з системи міжнародного права. У влади не залишиться обмежень.

Для пересічного росіянина держава стане більш централізована. Йому не буде кому скаржитися. На наших очах твориться нова вертикаль імені Путіна. Всередині може бути безлад, але відомо, кому підпорядкований нагорі.

Для чого відмовлятися від прерогативи міжнародного права над національним, якщо й зараз Путін порушує міжнародні норми?

– Цей крок давно обговорювали пропагандисти і прокремлівські аналітики. Росію обтяжують зовнішні зобов'язання, взяті за правління Бориса Єльцина та на першому етапі влади Путіна. Вони заважають еліті. Якби цих обмежень не було, то, наприклад, агресію проти України проводили б відвертіше. Зараз Москва бодай удає, що виконує міжнародні норми.

Наприклад, тільки міжнародне право обмежує Росію від застосування смертної кари. Відповідну конвенцію прийняли 1997-го. Воно ж дозволяє звертатися до Європейського суду з прав людини і вигравати. Після змін наші суди, повністю підконтрольні вертикалі, будуть останньою інстанцією. Не діятиме Європейська хартія про місцеве самоуправління та інші міжнародні документи щодо прав дітей, меншин, жінок.

Кремль не лякає, що можуть виключити з міжнародних організацій?

– Ні. Після того як торік улітку Росія тріумфально повернулася в ПАРЄ, не виконавши жодної вимоги. На рівні ООН буде постійним членом Ради Безпеки і зможе накладати вето на будь-які рішення.

Що для України означає відмова від верховенства міжнародного права?

– Угоди з Росією за посередництва міжнародних організацій не матимуть сили. Західні партнери не допоможуть захиститися Україні. Умовно, під час загострення на Донбасі Росія оголосить, що Мінські угоди суперечить російським законам про захист національних меншин. Тому сама приймає рішення щодо жителів ОРДЛО. Тим паче що "Мінськ" не є юридичним чи дипломатичними документом.

Путін планує забрати з конституції норму, що президент не має права балотуватися більш як на два терміни?

– У зверненні про це сказано туманно і суперечливо. Та будь-яка перерва між виконанням повноважень – вже не поспіль. Володимир Володимирович може піти в дострокову відставку на короткий час, виконувачем обов'язків стає прем'єр, а потім його знову тріумфально переоберуть.

Реформа придумана, щоб Путін вирішив проблему виборів 2024 року, коли не зможе претендувати на президентство?

– Так. Хоча тепер невідомо, чи не будуть вибори дострокові.

Законопроекти щодо змін до конституції винесуть на "всенародне голосування" у травні, пише агенція ТАСС із посиланням на джерела. Навіщо Кремлю "консультації з народом", як їх назвав Путін, і чому поспішають?

– Поспішають, бо що триваліші дискусії, то ймовірніше зростання невдоволення ­росіян. Що більше розмов, то краще розуміння.

У листопаді відбудуться президентські вибори в США. Можливо, Путін хоче доти вирішити свої проблеми. Наступний лідер Штатів може бути жорсткіший до Росії за Трампа.

Ще один чинник: треба якнайшвидше провести транзит, бо є ризик нестабільності. Уявімо, Путін потрапляє в комі до лікарні. Виконувачем обов'язків глави держави стає прем'єр Мішустін. Еліта не вважає, що той має отримати реальні повноваження – починається жорстка боротьба за владу. Щоб уникнути несподіванок, процес максимально пришвидшують.

Референдум не має юридичної сили. Тоталітарні режими так легітимізують свої дії. Матимемо голосування про довіру до Путіна. Хоче показати, що більшість росіян підтримують його. Решту, яка буде проти, задавлять.

Для чого хочуть запровадити норму, що кандидат у президенти має жити в Росії понад 25 років, а вищі чиновники – не отримувати другого громадянства і дозволу на проживання в іншій країні?

– Щоб зміни до конституції підтримали так звані державники, борці за міцність режиму. Вони Путіна вважають недостатньо імперським. Для них приймають націоналізацію еліт.

Чиновником може стати тільки особа, яка була у провладній еліті за Путіна протягом 20 років. Норма виключатиме зі списку дипломатів, журналістів-пропагандистів, шпигунів та інших осіб, спеціально відправлених за кордон. У певний момент умовний Аркадій Ротенберг, який має фінське громадянство, виявиться російським дипломатом чи співробітником спецслужб. Для нього обмеження не працюватимуть. Закон, мов дишло, куди повернеш, туди й вийшло. Особливо для своїх.

Також це запобіжник проти таких, як Михайло Ходорковський. І відсікання політичної еміграції, включаючи Олексія Навального, який 2010-го пів року вчився в Єльському університеті. Хоч і не мав дозволу на проживання, але жив у США і може потрапити під 25-річний ценз.

Якщо підсумувати, то архітектура нового режиму до кінця невизначена, але Путін планує правити Росією до смерті?

– Так. Ще чому поспішає: побачив, що владні кола почали власні ігри. Висувають кандидатів на потенційний пост наступника, щоб змусити прийняти когось із них. Путін не хоче бути залежним від оточення. Хоча воно й так непрямо обмежує його в діях. Цей несподіваний крок із реформою – щоб збити з пантелику, перевірити еліту на лояльність, зіграти на випередження.

Зараз ви читаєте новину «Кремль обрав законодавчо закріплений бєспрєдєл». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода