вівторок, 31 жовтня 2017 13:23

"Хiба ж це не трагедiя, коли людина, яка тебе обожнює, гидка тобi?"

Мене захоплює тільки живе й конкретне. Скажемо, діти й кіт, що хоче витягти рибину з діжки, наповненої водою, і сам падає в неї.

Я написав багато слабих віршів, чимало середніх і небагато сильних.

Козаки наші рекрутувалися з народу. Вони були народними лицарями, змушеними озброюватися і насаджувати на своїй поневоленій землі державний порядок мечем.

Люблю слово некорисливою любов'ю, а не за те, що воно мене годує. Воно мусить мене годувати, бо я його породив. Я люблю його за те, що воно грається зі мною, розважає, утішає й ніколи не забуває мене.

Закохався, одружився вдруге. Аж тепер відчув, що таке любов. Більше: зрозумів, що таке жінка.

  Михайло (Майк) Йогансен, 42 роки, письменник. Народився 16 (28) жовтня 1895-го в Харкові. Батько Гервасій був викладачем німецької та географії, згодом очолив жіночу гімназію. Матір Ганна – українка з козацького роду Крамаревських. Брат Федір помер від скарлатини, одну з двох сестер, Маргариту, репресували. Тетяна померла від голоду. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, де спеціалізувався на вивченні латини. У родині розмовляли російською. Від 1918 року став віршувати українською ”і знайшов, що вони виходять природніше”. Вивчив мову, досліджував її історію, діалекти. ”Михайло був непосидючим, дотепним, розумним, надзвичайно жвавим, але разом із тим і досить імпульсивним, – згадує двоюрідна племінниця Галина Млодзинська. – Жив спочатку на Свердлова, тепер – Полтавський шлях. З 1930-го – у будинку ”Слово” на вул. Червоних письменників (зараз – вул. Культури)”. З Остапом Вишнею й Олексою Слісаренком часто вирушали у мисливські мандри. Любив рибалити на Дінці й Дніпрі. Вправно грав у більярд. Коли переміг Володимира Маяковського, той змушений був на животі пролізти під гральним столом. І застряв. Узимку був ковзанярем, а влітку – футболістом і тенісистом. Звідти – травма коліна, яке оперували. Останнє хобі – фотографія. Перший шлюб, укладений ще в студентські роки, швидко розпався. У ньому народився син Віктор, який постійно жив із бабою. Другою дружиною була художниця Алла Гербурт. Від неї був син Гайок – дуже хворобливий. Після розлучення Алла залишила його з собою і згодом вивезла до Німеччини. Перед арештом познайомився й одружився з тенісисткою Вірою Ніколаєвою. Разом прожили не більше двох місяців. Репресований 1937 року. 24 жовтня звинуватили в участі в антирадянській націоналістичній організації, 26-го – засудили, а 27 жовтня розстріляли в тюрмі НКВС у Києві. "Біографії в мене ніякої немає: я – син учителя німецької мови, чоловік книжний і життя бачив мало. Любив колись філософські книжки, а тепер – не дуже. Так що вірші мої напевне цікавіші од мого життя", – писав у листі до студента Юхима Маленка 1926 року.
Михайло (Майк) Йогансен, 42 роки, письменник. Народився 16 (28) жовтня 1895-го в Харкові. Батько Гервасій був викладачем німецької та географії, згодом очолив жіночу гімназію. Матір Ганна – українка з козацького роду Крамаревських. Брат Федір помер від скарлатини, одну з двох сестер, Маргариту, репресували. Тетяна померла від голоду. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, де спеціалізувався на вивченні латини. У родині розмовляли російською. Від 1918 року став віршувати українською ”і знайшов, що вони виходять природніше”. Вивчив мову, досліджував її історію, діалекти. ”Михайло був непосидючим, дотепним, розумним, надзвичайно жвавим, але разом із тим і досить імпульсивним, – згадує двоюрідна племінниця Галина Млодзинська. – Жив спочатку на Свердлова, тепер – Полтавський шлях. З 1930-го – у будинку ”Слово” на вул. Червоних письменників (зараз – вул. Культури)”. З Остапом Вишнею й Олексою Слісаренком часто вирушали у мисливські мандри. Любив рибалити на Дінці й Дніпрі. Вправно грав у більярд. Коли переміг Володимира Маяковського, той змушений був на животі пролізти під гральним столом. І застряв. Узимку був ковзанярем, а влітку – футболістом і тенісистом. Звідти – травма коліна, яке оперували. Останнє хобі – фотографія. Перший шлюб, укладений ще в студентські роки, швидко розпався. У ньому народився син Віктор, який постійно жив із бабою. Другою дружиною була художниця Алла Гербурт. Від неї був син Гайок – дуже хворобливий. Після розлучення Алла залишила його з собою і згодом вивезла до Німеччини. Перед арештом познайомився й одружився з тенісисткою Вірою Ніколаєвою. Разом прожили не більше двох місяців. Репресований 1937 року. 24 жовтня звинуватили в участі в антирадянській націоналістичній організації, 26-го – засудили, а 27 жовтня розстріляли в тюрмі НКВС у Києві. "Біографії в мене ніякої немає: я – син учителя німецької мови, чоловік книжний і життя бачив мало. Любив колись філософські книжки, а тепер – не дуже. Так що вірші мої напевне цікавіші од мого життя", – писав у листі до студента Юхима Маленка 1926 року.

Писав хороші вірші й погану прозу до 1928 року. Потім отямився й почав писати хорошою прозою. Не перемінивши своєчасно прізвища на "Грицюк" або "Стецюра", бисть замовчан від щирої української критики. Уперше став відомий і проклят людьми як редактор кінонаписів. Бисть обікраден многократно і многообразно, від багатьох поетів. Сам, бувши чоловіком ледачим, не управився нікого обікрасти.

Найкращою мовою для кожного стає та, якою він може виразити найкраще, що є в його душі.

Мистецтво є ремесло. Не таке почесне, правда, як шахтарство чи слюсарство. Але все ж таки воно може бути чесним і поважним ремеслом. Як у всякій справі, головне тут – робота. Мистецький "геній" на 4/5 складається з роботи і на 1/5 – з хисту.

Зранку після операції морочили голову, щоб лежати ще чотири-п'ять днів. Але ж я не захопив стільки книжок і в палаті не можна курити.

Це страшна річ – оця сверблячка до писання віршів. З цим треба боротися, як з дитячим онанізмом. Це так само фізично виснажує, спорожнює душу і робить психопатом.

Михайлом мене хрестили у церкві. Але для оригінальності я переробив себе на Майка. Як от ти начепив цього ковбойського капелюха. Всі ми дурні і шути горохові.

У віршованому перекладі вся сила в тому поетові, що перекладає, а не в його знанні німецької мови.

Серед східнослов'янських мов українська є найдавнішою і найрозвиненішою внаслідок трьох причин: а) з неї відгалужувалися мови білоруська та російська, тривалий час перебували в залежності, як це й трапляється з діалектами, що переростають у самостійну мову; б) державність, а отже й національна свідомість стародавніх українців була вища від державності й національної свідомості своїх сусідів; в) починаючи з прийняття християнства Києвом, Україна мала ширші й безпосередніші зв'язки з Європою, ніж Росія, що набагато віків пізніше, ніж Україна, здобула сталу державність. Хоч після падіння природної столиці України Києва він довго не може стати навіть обласним центром, його державний прапор підносить Галич та Володимир-Волинський, в яких звучить мова велико­го народу.

Як можна писати? Думаю не про поезії, а про те, як і де дістати шматок чорного хліба.

Тенденційність, навмисне викривлення історії України найчастіше виявляється при характеристиці наших історичних осіб.

Ховати від себе спокусу – все одно що потрійно спокушати себе. Силу волі слід гартувати, тицькаючи спокусі дулю під носа.

Сильний сам наражається на перепони й прикрості. Сильні так чинять, щоб прикрості не гадали собі, що вони – великі цабе. Спробуйте відступити хоч на крок від собаки, коли той має намір хапонути вас за литку, – порве. А йдіть на нього сміливо – підібгає хвоста. Отак і з життєвими незгодами. І з дрібними, й з великими.

Хіба ж це не трагедія, коли людина, яка тебе обожнює, гидка тобі?

У повсякденних розмовах, як і в художній літературі, тупорила достеменність навіває нудьгу. Скрізь повинна бути винахідлива вигадка, своє трактування, свій ракурс.

Музики не лише не люблю, а й не можу її терпіти.

Процедури прощання не зношу. Навіть із гостей іду, не сказавши господарям і слова. А при від'їзді й поготів – їхати так їхати.

Укладено на основі спогадів Ієремії АЙЗЕНШТОКА, Петра ДОРОШКА, Григорія КОСТЮКА, Олександра ЛЕЙТЕСА, Ігоря МУРАТОВА, Івана СЕНЧЕНКА та Юрія СМОЛИЧА

Зараз ви читаєте новину «"Хiба ж це не трагедiя, коли людина, яка тебе обожнює, гидка тобi?"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути