– У ці непрості часи присутність людей, які боронитимуть і будуватимуть нашу країну в майбутньому, – це серйозний і великий виклик для кожного з нас, – так розпочав журналіст, письменник, публіцист Віталій Портников свій виступ на форумі.
Сучасна молодь, на думку промовця, має вирішити, чи бажає вона будувати Україну тут, чи спостерігати на відстані за тим, як вона будується.
– Ми нині дивимося, як Ізраїль бореться за своє існування. А 6 мільйонів американських євреїв спостерігають за цим – підтримують, співчувають, допомагають, але не ризикують життям і здоров'ям.
Журналіст переконаний: якщо не буде українців, готових будувати Українську державу і жертвувати чимось заради цього, не буде ніякої України.
– Ви маєте жити у світі реальних очікувань, – звертається Портников до аудиторії. – Ваші предки весь час жили у світі ілюзій. Ви перша генерація, яка може вийти з цього світу. Світ ілюзій – це нормальний стан радянської людини. Радянський Союз був побудований так, що більшість людей ніколи не знала, що таке реальний світ. Що більшими реалістами ви будете, то більше шансів в України ставати сильною державою, на яку дивитимуться не зі співчуттям, а з повагою.
Молодь має не боятися, що її очікування не виправдаються, переконаний журналіст. У житті не буває прямої дороги вперед. Завжди є проблеми, розчарування, компроміси. Головне – бачити ціль.
– Якщо вашою ціллю буде Україна, то Україна й буде, – наголосив він.
Портников переконаний: від того, наскільки освічена, готова до розвитку, віддана буде молодь в нашій країні, залежить її виживання.
– Ніхто не дасть вам гарантії безпеки. Лише якщо Україна стане членом Північноатлантичного альянсу, ви можете бути впевнені, що житимете в мирній країні.
Насамкінець промовець звернувся до аудиторії із запитаннями:
– Наскільки ви готові бути в безпеці й не бути українцями? Робити кар'єру й не бути українцями? Відбуватися й не бути українцями?"
І підсумував:
– Я не думаю, що хтось із людей старшого віку дасть вам якийсь рецепт. Але він може поділитися з вами любов'ю до цієї країни. Врешті-решт, вона на це заслуговує.
Не можна боротися з корупцією, самому даючи хабарі
Наскільки для становлення України як великої та могутньої держави нам потрібні сьогодні нові націоналістичні й геополітичні доктрини, чи нам досить спертися на написане Дмитром Донцовим або ж Юрієм Липою в їхніх геополітичних працях?
– Політичні доктрини минулого необов'язково імплементуються в майбутнє. Ми живемо в епоху протистояння демократії та диктатур. В українців є тільки одна проблема – вони не можуть вирішити, де мають бути. Цей вибір заблокований тим, що одна з провідних держав авторитарного світу, Росія, не вважає українців самостійною нацією. Так що в нас є один шлях, якщо ми хочемо жити в цій державі як українці, – бути частиною демократичного євроатлантичного світу, жити за його правилами. Або відмовитися від цих правил і стати росіянами".
Які цінності мають стати фундаментом для виховання наступних поколінь українців?
– Досить прості цінності. Ми маємо стати просто демократичною некорумпованою державою для громадян, а не для скоробагатьків. Державою, в якій кожен поважає кожного, а не вважає, що бореться з корупцією, але сам може бути частиною корупційного механізму. Державою, в якій люди розмовлятимуть українською мовою, знатимуть українську історію, а не російську чи польську її версію. Бо українці мають право знати правду про себе від себе.
Відсоток молоді в населенні України найменший – нас учетверо менше, ніж людей 40+. Яким чином нам гуртуватися, як ми можемо впливати на прийняття рішень.
– Хай вас втішить те, що ви справді є меншою частиною електорату, але в демократичній країні. В Ірані найбільша частка молоді, але це не має ніякого значення для того, як вона впливає на рішення. Я думаю, що їм набагато прикріше, ніж вам. І скажу чесно, як вам впливати: потрібно ставати лідерами процесу.
Як помирити мілітаризацію з демократією
Що робити, щоб світ не втомлювався від України?
– Світ втомився, зокрема й через те, що ми ефективно захищаємо свою країну. Якби ворог прорвався на нові території і створив там нову Бучу, всі одразу про нас згадали б. Але я не думаю, що нам потрібно, щоб про нас згадували ціною таких катастроф. Світ надалі втомлюватиметься, а нам потрібно надалі вистоювати. З цієї війни ми можемо вийти, тільки якщо виснажиться наш ворог.
Як помирити ідею мілітаризації з ідеєю демократії?
– Відповіддю на це запитання є Ізраїль як єдина демократична країна Близького Сходу. Єврейське суспільство завжди було мілітаризоване, бо воювало за виживання, і демократичне. У нинішньому Ізраїлі в армії служать і чоловіки, і жінки, військова служба є почесною, і водночас є безліч політичних партій. Подібного досвіду людство за останнє тисячоріччя не створювало.
Як нам протистояти російським впливам у державах Глобального Півдня?
– Ставати членами Європейського Союзу. Він тому і створений, що держави Європи окремо не можуть нічому протистояти. Ми маленька держава в сірій зоні. Нам треба виходити з неї. Українці мають перестати думати, що вони Радянський Союз. Або ми стаємо частиною якогось більшого організму, або ми не маємо серйозної присутності на міжнародній арені.
Більшість молоді сучасної України аполітична. Проте ми не чуємо, щоб запроваджували предмет політології. Як можна змінити цю ситуацію?
– Молодь завжди аполітична. Люди навіть в останні роки радянської епохи абсолютно не цікавилися політикою. Так буде й надалі, і ніяке викладання суспільних наук у школі цього не змінить. Але це можете змінити ви. Якщо ви хочете партію, яка захищає ваші інтереси, ви маєте цю партію створити, фінансувати, бути її активістами. Коли люди кажуть: "Чому немає партії, яка захищає наші інтереси?" – я питаю: "Ви хочете фінансувати таку партію?" Ви бідні люди, а олігархи – багаті, і вони фінансують партію. Будь-яка партія захищатиме інтереси тих, хто дає на неї гроші. Ви маєте стати важливими для політичної еліти цієї країни так, як бізнес-магнати. Це єдина можливість виграти у великого бізнесу.
Як нашій державі боротися з корупцією?
– Щоб правильно боротися з корупцією, потрібна суспільна солідарність. Починати боротьбу треба не з прокльонів на адресу чиновників, а з готовності самим не давати хабаря. Боротьба з корупцією починається з того, що хтось каже: "Я не хочу так жити", – і таких людей більшість. А якщо таких людей меншість, то це ніколи не функціонуватиме.
Для України важливі люди. Не буде людей – не буде держави
Ми говорили, що Україна може брати приклад з Ізраїлю. Але ця мілітарна держава будувалася не 10 і не 20 років. Наскільки реально в Україні швидко побудувати таку систему?
– Український менталітет більш схильний до дисципліни, ніж єврейський. Я прочитав перед вами промову на 10 хвилин. Ви всі слухали. Якщо думаєте, що мені вдалося б щось таке зробити в Ізраїлі, глибоко помиляєтеся. Уже на 4-й хвилині хтось би встав і сказав: "Ви серйозно так думаєте?" Український менталітет архаїчний, а єврейський – егоцентричний. А втім на цьому менталітеті утворилася мілітарна держава з демократією. А чому? Тому що люди, які не хотіли брати в цьому участі, не живуть в Ізраїлі. Ми нині перебуваємо на цьому порозі селекції. Люди, які не сприймуть такого перебігу цінностей, залишатимуть Україну, а тут житимуть тільки ті, хто розумітиме, що потрібно для виживання держави.
Наскільки важливі для України території саме в контексті цієї війни?
– Для України насамперед важливі люди. Не буде людей – не буде держави. Важливе торжество міжнародного права. Ніхто не має визнавати право іншої країни красти території сусіда. І для України важливі території, бо це українська земля. Але є один момент. Ми можемо захистити стільки території, скільки можемо звільнити. Питання території завжди має бути пов'язане з питанням спроможності.
Чи не вважаєте ви, що Україна є буферною зоною, яка задовольняє і Росію, і Сполучені Штати. А вступ України до НАТО для Росії – як радянські ядерні боєголовки на Кубі для США?
– Ви йдете в річищі російської пропаганди. Вступ України до НАТО для Росії означає, що нас не вдасться загарбати в майбутньому. Росія вважає, що колишні радянські республіки мають бути в холодильнику, щоб їх можна було будь-коли дістати і приєднати. Якщо ви вступаєте в НАТО, вас уже не можна окупувати, бо в інших держав є зобов'язання щодо вас. Мова не про те, що когось влаштовує буферна чи не буферна Україна. Мова про інший вибір: чи існуватиме Українська держава, якщо вона є частиною якихось союзів? У Кремлі не хочуть, щоб ми були членами НАТО. А в НАТО бояться, що, якщо вони ухвалять рішення про наше членство, Росія буде готова на все, щоб загальмувати втрату України як території потенційного загарбання.
"Це люди кмітливі, допитливі, але почасти дезорієнтовані, – поділився журналіст з "Країною" своїми враженнями від розмови з молоддю. – Це теж проблема, яку доведеться вирішувати в майбутньому, бо їхнє лідерство має бути реалістичним. У будь-якому разі це активні люди, що намагаються вже нині змінити суспільство. Я не вперше виступаю на Молодіжному безпековому форумі і вважаю, що треба набагато більше працювати з молодою аудиторією – через форуми, громадські організації, спілкування представників різних регіонів, – якщо ми не хочемо залишити її напризволяще якимось популістам. Людей треба об'єднувати – вони не так просто об'єднуються. Об'єднувати не тільки в соціальних мережах, а й у реальності. У людей різні уявлення про те, що їм робити в майбутньому. І треба об'єднувати тих, хто налаштований на Україну".
Передплатити журнал "Країна"
2 
1
Коментарі