Чарльз чи Карл?

Англійська королева Єлизавета ІІ померла 8 вересня. На престол зійшов її син, принц Чарльз. І обрав собі тронне ім'я – Charles III.

В Україні розгорілася дискусія, як писати це ім'я українською. Частина учасників пропонувала "Карл IІІ", стверджуючи, що імена королів ми традиційно перекладаємо. Частина наполягала, що перекладати монарші імена – російська традиція, й обстоювала "Чарльз IІІ".

 

Дрів у вогонь додало й британське посольство. Спочатку одне з найбільших українських ЗМІ послалося на нього з твердженням, що саме посольство офіційно визначає правильне написання "Чарльз ІІІ". А тоді це повідомлення зникло. З'явилося інше: "редакція вирішила". Посол Мелінда Сіммонс, хоч і вважає, що нового короля варто називати Чарльзом ІІІ, заявила: "Але як це буде українською, думаю, лінгвістам доведеться з цим розібратись і дійти порозуміння". Тобто залишила це українцям.

Прихильників "Карла" піддали обструкції, сприймаючи мало не за п'яту колону російського впливу. Видання, які використовують "Карл ІІІ", цькують. Це нагадує славнозвісні "листи трудящих" і радянські газети. Або елементи їх новітньої форми – так званої культури кенселинґу, тобто скасування.

Мені подобається англійська мова. Весь час працюю з нею як перекладач. Постійно – з найрізноманітнішими текстами. Тож знаю відповідь на запитання, як звати нового короля. Його звати Charles III. Англійською.

Проте, якби мене попросили транскрибувати це ім'я українською, це вже створило би складнощі. Бо Charles – і близько не Чарльз.

Використання м'якого -ль в англійських власних на­звах – це російська традиція, якої й досі не можемо позбутися. Ближче до оригінального звучання було б "Чарлз" – як використовували старі українські правописи. Проте в сучасній англійській ім'я короля звучить узагалі як "Чалз". Тож неправда, що "Чарльз" – оригінальна форма імені короля. Бо це російська транскрипція. Якщо ми хочемо називати короля на англійський манер, потрібно орієнтуватися на форму "Чалз" – транскрипцію з сучасної англійської. Або "Чарлз" – традиційну в нас.

Але навіщо створювати проблеми? Традиційним написанням українською мовою є саме "Карл ІІІ". Проте воно чомусь дратує "трудящих". Розгляньмо головні закиди проти імені "Карл".

1. Карл – німецьке ім'я, запроваджене для королів німецькими істориками Російської імперії у ХVIII столітті.

Неправда. В Європі здавна є традиція називати королів незалежно від етнічного походження або держави, якою вони правлять, уніфікованими формами імен. Тобто для англійського імені Charles – Чарлз в інших європейських мовах завжди використовувалися свої, узвичаєні форми: Шарль – у французькій, Карл – у німецькій, Карлос – в іспанській, Карло – в італійській, Карел – у чеській, Кароль – у польській тощо. Як і для всіх інших імен. Зокрема, донедавна ми називали англійську королеву Єлизаветою, а не Елізабет, а її попередника – королем Георгом, а не Джорджем.

Стверджувати, що українці чекали на XVIII століття, щоб російські історики німецького походження навчили їх, як називати іноземних монархів українською, – це українофобія, що межує з расизмом. Достатньо поглянути на старі українські хроніки й літописи до російського панування. Адже той-таки Карл І був королем у часи Хмельниччини задовго до німецьких істориків Російської імперії і самої імперії. Навіть у козацьких літописах, не кажучи вже за хроніки часів Речі Посполитої, такі імена іноземних королів перекладалися як Карл або Кароль:

Літопис Бінвільського: "… райця краковський, честовал в дому своєм цесара Карла і кролів чотири, то єст польського, венгерського, дунського, випрійського і трех кнежат."

Літопис Острозький: "Того ж року Карла П'ятого цесаря войсько Рим взяли, аж їм папіж 300 корон откупился і от тих часов з цесарем преставати бецал."

Літопис Самійла Величка: "… року 1576, по Генрику Валенсію французі, князю авдегавенськом, брату короля французького, Кароля Дев'ятого".

Літопис Самовидця: "Шведський король Карл XII, чрез Мазепу впроваджений в Малую Росію, зимовал в Ромні з Мазепою до свят рождественських і по святах в Гадячом на 1709 год."

Прикладів чимало. Тож теза про "російську традицію істориків німецького походження" не витримує критики. Факти доводять інше: традиція називати монархів національними формами імен – загальноєвропейська, а форма імені "Карл" є узвичаєною в Україні, наявна в історичних текстах до російського панування і до істориків німецького походження в Російській імперії.

 

2. Український правопис не вимагає писати "Карл", це питання лише традиції, і його можна й варто змінити.

Пошлюся на підручник "Теорія і практика перекладу": "Власні назви титулованих осіб (царі, королі, принци тощо) з англійської перекладаються". Досі існував консенсус щодо того, що імена королів, патріархів, пап, українською мовою перекладаються. Саме тому, наприклад, ми називаємо теперішнього Папу Римського Франциск, а не Френсіс, Франсіско або Франческо – і нікого це не напружує. Альтернативної традиції в нас немає. Тому ми й не можемо знайти відповідний пункт в українському правописі, бо досі жодних сумнівів у тому, як правильно, ні в кого не виникало. А ось тепер, коли вибухнув такий ср*ч, перепрошую, дискусія, – напевно, той пункт у правописі рано чи пізно з'явиться. Але хіба "трудящі" ним користуватимуться?

І це не лише питання правопису. Це питання історіографії. Маємо попередників – Карла І і Карла ІІ. Першого стратили за часів повстання Кромвеля, він присутній в усіх українських підручниках історії. Як їх називати? Чарльзами? А Єлизавет, Георгів, Вільгельмів? Якщо назвемо англійських королів англійськими іменами, а королів інших держав – ні, то виникне непорозуміння.

Проте так далеко прихильники "Чарльза" не заходять. Це нагадує деяких прихильників Різдва 25 грудня, які святкують його 25-го за новим стилем, тих, хто святкує 7 січня таврують як московських запроданців, а потім ідуть святити воду 19 січня.

Це брак історичного мислення в сучасної людини. Воно стає клаптиковим, шматками. Бо багато людей історії не знає і не хоче знати. А отже, не бачить загальної картини історичного процесу.

3. Форма "Єлизавета" узвичаєна в Україні, тому королева Єлизавета. А от форма "Карл" – німецька, вона не традиційна для України, тому короля потрібно називати Чарльз.

Я не повірив би в реальність такого твердження, якби не почув на власні вуха. Притому від людей, яких поважаю і думку яких ціную.

Що не так із цим твердженням? Походить воно від на­ма­гання хоч трохи пошукати логічну відповідь на запитання, чому речення "король Чарльз ІІІ є сином королеви Єлизавети ІІ" не абсурдне з погляду мови? Ну, бо ж правда, – тут або хрестика, або труси, як у відомому анекдоті. Або Чарльз та Елізабет, або Карл та Єлизавета. А проте саме ці форми вживає посольство Великої Британії та ВВС українською мовою. Це не могло не змусити окремих прихильників "Чарльза" з критичним мисленням обміркувати таку заковику.

Їхня відповідь вражає: Єлизавета є українським ім'ям, його частотність в Україні дає підстави вважати його узвичаєним. Тому переклад цього імені обґрунтований. А от Карли в Україні, якщо і є, їх то мало. Отже це ім'я не українське, а німецьке. І тому перекладати "Чарльза" українською ніяк не можна.

В Україні є профільний словник-довідник "Власні імена людей", що пережив море видань. Ним користуються РАЦСи по всій країні. Перелік імен із цього словника є офіційним переліком українських імен. Там є і Єлизавета, і Карл. Отже, факти доволі вперті.

Скажу більше. Взагалі, ім'я Єлизавета саме в такій формі, з'явилося в Україні заледве у ХХ столітті. Це переклад російського "Елизавета". Донедавна в Україні вживали "Лисавета". "Єлизавета" – це переклад єврейського "Елішева/Елішеба". Прийшло воно до нас через грецьку разом із християнством, – зустрічається у Святому Письмі.

4. Потрібно відходити від архаїчних форм імен і переходити до нової системи, де ім'я людини і є ім'ям короля. І саме так вживають англійці – посольство і ВВС.

Один відомий письменник – не казатиму хто, бо поважаю – написав розгніваний пост у фейсбуці, що "Карл" – російсько-німецька форма, а українцям потрібно називати англійського короля "Чарльз". А наступного дня – ще один пост, уже про історію, де згадав Вільгельма Завойовника. Я перепитав його в коментарях, чи варто Вільгельма – супернімецьке ім'я – назвати Вільямом? Замість відповіді, письменник мене забанив.

Отже твердження про сис­тему – завчасні й поверхові. Ніхто її створювати не збирається, бо: а) це вимагає бабрання в історії; б) наштовхується на неподоланні перешкоди. Тому, коли запитуєш про систему, тебе банять.

Це питання розв'язати можна лише комплекс­но. Годі назвати третього короля Чарльзом, а двох перших Карлами. Так само не можна Карлів назвати Чарльзами, а Вільгельмів чи Георгів залишити. Потрібно або зберегти стару систему, тобто "натуралізовувати" всіх, або запровадити нову – всіх монархів називати іменами відповідно до мов їхніх держав. Тоді матимемо короля Чарлза ІІІ, королеву Елізабет ІІ, королів Джорджа VI, Едварда VIII, Вільяма IV тощо. Ну, і принцесу Даяну. Чому ми вирішили, що вона Діана? Тож Людовики у Франції стають Луї, французькі Карли стають Шарлями, італійські Віктори-Еммануїли стають Вітторіо Еммануелями тощо. Ну, і сусідні країни теж не можуть пасти задніх, правда? Потрібна всеохопна система. На неї недавно перейшли болгари – і враження жахливі. Бо якщо західноєвропейські королі набувають власних імен, то варто перекладати й сусідніх: не Казимир, а Казімєж, не Вітовт, а Вітаутас, не Свидригайло (князь київський!), а Швітріґайла, не Катерина, а Єкатєріна. А там піде черга і наших князів: Гельґі, Інґвар, Гельґа, – чому ми вирішили, що їх звали Олег, Ігор, Ольга?

Інша проблема – а королі з двома чи більше національностями? Як називати Карла Великого – Карл чи Шарль? Він німець чи француз? Вільгельма Завойовника? Він із данського роду – Вільгельм, прийшов із Нормандії – Ґійом, став королем Англії: старо­англійська – Вільгельм, але сучасною англійською – Вільям.

Система виходить кульгавою і потворною. В інший спосіб увіпхати ім'я Чарльз до української історіографії нереально. Воно її ламає.

5. Людям важко зрозуміти, чому "Карл" – це так заплутано.

Життя взагалі – заплутана штука. Тому варто прийняти те, в чому не тямиш. Я не тямлю в космонавтиці, але визнаю, що супутники літають. Нічого не знаю про чипи, але користуюся банківськими картками. Але чомусь люди вважають, що саме філологія та історія – те, в чому тямлять усі. Тому й виникають такі покручі.

Можна називати нового короля Чарльзом. Як він був принцом, ми його так і називали. Але неофіційно і без порядкового числівника. Проте його тронне ім'я українською – Карл ІІІ. І вживати належить саме так.

Єдина можливість – трохи підчистити систему. Ми можемо назвати Карлів Каролями – і такий варіант був у нашій історії – Єлизавет Єлисаветами, провести перевірку реєстру імен. Але це тривалий і копіткий процес. А нині, щоб це не було кумедно, вихід один – залишити все, як є.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×