Ексклюзиви
Субота, 11 січня 2014 13:45
Олег Шама
Олег Шама
Олег Шама

Пісня року

На Олімпіаді в Афінах 2004 року греки масово вболівали за українців. Не так через національні симпатії. Їм подобався наш гімн, що лунав під час вручення медалей. Так воно було чи ні, але це я почув перед ­якимсь боксерським поєдинком із вуст російського спортивного коментатора. Він працював на тій олімпіаді, тому говорив переконливо. Перед тим боєм гімн співала якась із наших зірок, і, як це часто буває, зі своїм авторським баченням. Тобто без інструментального супроводу, помножуючи свої вокальні здібності на відповідальність ситуації. В такі моменти і не скажеш, що це – гімн. Грекам би точно не сподобалося.

Литовці мають окреме слово, яке означає "співати гімн"

Місяць тому у Вільнюсі я дізнався, що литовці мають окреме дієслово, що означає "співати гімн". У них його треба giedoti – "виконувати". А не просто dainuoti, як звичайну пісню. Ми цього не розрізняємо, бо живемо співаючи. Тільки останній місяць багато хто жив для того, щоб заспівати. Гімн на Майдані.

Про це виконання українського гімну днями висловився Альфред Кох. Він у 1990-х за Бориса Єльцина керував фондом державного майна Росії і трохи був віце-прем'єром. Зараз, здається, надовго емігрував у Facebook. Так от, він виклав відео, на якому платформа київської станції метро Майдан Незалежності вщерть заповнена людом, що співає. Ні – гуде "Душу й тіло ми положим за нашу свободу". Кох прокоментував ролик: "Как же нас все-таки ненавидят. Как cтыдно. Только не говорите, что они просто поют".

Зараз ви читаєте новину «Пісня року». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода