"Так минуло життя. Що було головним? Мабуть, хірургія. Операції на стравоході, легенях, особливо на серці робив хворим, яким загрожувала смерть часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг; особисто врятував тисячі життів. Працював чесно. Не брав грошей. Звісно, у мене були помилки, іноді вони закінчувалися смертю хворих, але ніколи не були наслідком легковажності чи недбалості. Хірургія була моїм стражданням і щастям", - писав у своєму щоденнику видатний український кардіохірург Микола Амосов. Лікар, який врятував тисячі життів і до 80 років не випускав скальпеля з рук, сам мав хворе серце. Воно зупинилося від другого інфаркту 12 грудня 2002 року. Щоденні пробіжки, гімнастику, вправи з гантелями 89-річний Амосов не відміняв до кінця життя.
Якби можна почати життя спочатку, я вибрав би те ж саме: хірургію, і на додаток - мудрування над "вічними питаннями" філософії: істина, розум, людина, суспільство, майбутнє людства!
Геніального кардіохірурга, філософа, всесвітньо відомого письменника, батька української біокібернетики Миколу Амосова справедливо називають видатним українцем. Хоча народився Микола Михайлович на російській Вологодщині, світової слави він зажив в Україні. Його насичене життя завжди було наповнене науковими пошуками й надзвичайними відкриттями.
Усі мої предки були селянами, крім матері. Вона працювала акушеркою в селі. Жили ми вкрай скромно, мама не брала подарунків від пацієнтів. Так вона і залишилася для мене прикладом на все життя. Бабуся навчила молитися, сільське господарство — працювати, а самотність — читати книги
Мати виховувала сина самотужки, жили бідно. Проте Амосов отримав два дипломи - інженера і медика. Влітку 1941 року Микола Михайлович потрапив до фронтового шпиталю, що переміщався на конях полями битв. Його команда за війну прийняла понад 40 тис поранених.
З 1947 по 1952 рік працював головним хірургом Брянського облздороввідділу. Тоді ж почав широко займатися грудною хірургією, вів велику наукову роботу.1952 року Амосова запросили до Київського інституту туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії. 1953-го Микола Михайлович захистив докторську дисертацію.
Перші спроби допомогти дітям з важкими вадами серця були зроблені ним 1955 року. Перша вдала операція, здійснена за допомогою амосовського апарату штучного кровообігу, відбулася в 1960-му. 1962 року Амосов винайшов штучні клапани для серця, що мають антитромботичні властивості.
Gazeta.ua пропонує кілька здорових порад від геніального Миколи Амосова
У більшості хвороб винні не природа і не суспільство, а тільки сама людина. Найчастіше він хворіє від ліні і жадібності, але іноді й від нерозумності.
Не сподівайтеся на медицину. Вона непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. Більше того, бійтеся потрапити в полон до лікарів! Часом вони схильні перебільшувати слабкості людини і могутність своєї науки, створюють у людей уявні хвороби і видають векселя, які не можуть оплатити.
Лікарі лікують хвороби, а здоров'я потрібно здобувати самому
Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх нічим не можна. Людина, на щастя, настільки досконалий, що повернути здоров'я можна майже завжди. Необхідні зусилля зростають у міру старіння людини і поглиблення хвороб.
Скільки бачиш людей, що пішли у хворобу! Вони носять її як коштовність, як виправдання всіх своїх невдач в житті, як підставу вимагати у оточуючих жалості і поблажливості.
Величина будь-яких зусиль визначається стимулами, стимули - значимістю мети, часом і ймовірністю її досягнення. І дуже шкода, але ще і характером. На жаль, здоров'я, як важлива мета, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю.
Молодості не повернути ніколи, а от омолодження можливе
Для здоров'я однаково необхідні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження в харчуванні, загартовування, час відпочинку і вміння відпочивати. І ще п'яте - щасливе життя! На жаль, без перших чотирьох вона здоров'я не забезпечує.
Природа милостива: достатньо 20-30 хв фізкультури на день, але такої, щоб задихнутися, спітніти і щоб пульс почастішав вдвічі. Якщо цей час подвоїти, то буде взагалі чудово.
Потрібно обмежувати себе в їжі. Підтримуйте вагу як мінімум в співвідношенні зріст у сантиметрах мінус 100
Кажуть, що здоров'я - щастя вже саме по собі. Це не вірно. До здоров'ю так легко звикнути і перестати його помічати. Однак воно допомагає домогтися щастя в сім'ю і роботу. Допомагає, але не визначає. Правда, хвороба - вже точно нещастя.
Микола Михайлович із керівницької посади пішов з етичних міркувань. "Якщо у хворого станеться ускладнення, його рідні скажуть: це тому, що оперував старий. Він вважав, що бути директором хірургічного інституту і не оперувати — аморально. Тож пішов, чудово розуміючи, в якій самотності опиниться після цього", — згадувала донька Амосова Катерина.
Амосов також ніколи не прилаштовувався і не співав дифірамбів радянській владі. Попри це його шанували — і в СРСР, й у світі. 1962–го Амосов став членом–кореспондентом Академії медичних наук СРСР. 1969–го — Української академії наук. Був Героєм праці, заслуженим діячем науки. Чотири рази ставав депутатом Верховної Ради СРСР, але нарікав, що його обтяжували порожні розмови.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчений-етнограф, монах і волонтер: зупинилося серце видатного українця Олексія Долі
Своє бачення щодо майбутнього України виклав своїй книзі "Ідеологія для України". "Куда идти – только на Запад, к созреванию, к стандартам Северной Америки. В США стекаются умы со всего света. Притом, что они же, американцы – идеалисты: запрещают курить и убивать животных. Еще и выбирают умных президентов. На Россию заглядываться не стоит. Будущее ее туманно". Видатний лікар також є автором низки популярних книг: Думки і серце, Записки з майбутнього, Штучний розум, ППГ 2266 (Записки польового хірурга), Здоров'я і щастя дитини, Подолання старості й інших, які набагато випередили свій час.
2008 року за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний другою людиною, після Ярослава Мудрого, яку удостоїли звання великого українця всіх часів.
5 листопада 2015 року на Байковому кладовищі столиці поховали академіка і кардіохірурга 82-річного Геннадія Книшова. Він 27 років очолював Інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова. Провів понад п'ять тисяч операцій на серці. За його першою операцією спостерігав Микола Амосов.
3 
1
Коментарі