У Києві пішов з життя видатний вчений-етнограф, заслужений працівник культури, волонтер, монах Олексій Доля. Мав онкологічне захворювання. Олексію Леонтійовичу було 53 роки.
"Все своє життя Олексій Доля присвятив вивченню фольклорного різнобарв'я різних куточків України, був постійним учасником та організатором етнографічних експедицій. Зібрав тисячі унікальних експонатів, є автором цілої низки науково-популярних статей, присвячених різним аспектам музейної справи та розвитку етнографічної науки в Україні. Впродовж десяти років презентував виставки по всім регіонам зі свого проекту "Українська традиційна іграшка та лялька", – йдеться у повідомленні прес-служби Мінкультури.
"Відійшов у вічність раб Божий монах Нестор (Олексій Доля)... Помолімося за його світлу душу, яка нині входить у вічний Храм!" - написав у Facebook Богдан Тимошенко, настоятель Храму святого великомученика Димитрія Солунського.
Доля неодноразово організовував етнографічні експедиції в різні куточки України. Одна з останніх була присвячена створенню циклу культурологічних програм "Культ предків" спільно із Наталкою Фіцич, пише umoloda.
"Останні роки активно займався волонтерством, допомагав пораненим бійцям. А про себе не подбав. Що хворий, виявив випадково і занадто пізно. Неоперабельна пухлина, метастази, жодних шансів. Він тримався гідно. Хоч знав, що часу мало, - поділилася у своєму Facebook журналістка Наталка Фісич.
"Він усюди знаходив красу. Любив Луганщину з її крейдяними горами, там у видолинках серед ковили так гарно було слухати вітер. Любив Крим з його степовими курганами, вкритих червоними маками, серед яких якось знайшов дикі гіацинти. Любив Полісся з його архаїкою дерев'яних зрубів і вкритих мохом лісів. Любив Карпати з копичками та осінніми крокусами. Любив свою рідну Полтавщину і говорив про неї найчастіше. Про весільні короваї, про плахти, про веснянки та ще купу всього. Він навчив розуміти і любити усе й мене".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Біля Ющенка весь час сюсюкали, а за спиною робили своє" – Олексій Доля
Олексій Доля народився 1964 року в селі Плішевець на Полтавщині. 1989-го закінчив факультет філології Київського університету імені Тараса Шевченка. Від 3-го курсу працював у Державному музеї народної архітектури і побуту України в Пирогові. Більше 20 років присвятив вивченню народних ремесел та організації тематичних ярмарків на території Музею. Роками разом із Ліною Костенко їздив у експедиції Чорнобильською зоною, знав практично усіх народних майстрів в Україні. Є автором публікацій про українську народну культуру і багатьох фольклорних записів. Один із організаторів першого фестивалю "Червона рута". Допомагав бійцям і ветеранам АТО знайти душевну рівновагу та припинити жити привидом війни. Ледь не за руку приводив ветеранів війни до лікаря, допомагав із ліками. Кілька днів тому Олексій Доля став одним із лауреатів премії "ЄSOS" для волонтерів. Однак отримати її особисто на церемонії через слабкий стан не зміг - її вручили йому пізніше, вдома.
Олексій Доля більшу частину життя прожив у малій кімнаті гуртожитка заводу "Радар" в Києві. "У мене немає колекції, бо я живу в гуртожитку в кімнаті 15 квадратних метрів. Якби я й хотів колекцію мати, у мене нема, де її збирати. Дитячі речі віддав у музей іграшки. Але посуд маю керімічний, ложки — дерев'яні", - розповідав Олексій Лаврентійович в інтерв'ю Gazeta.ua.
3 
1
Коментарі