— Слабкі люди вірять у свою квотність і прораховану відсотковість. Переходять на російську у спілкуванні з її носіями. — каже тележурналіст і письменник 38-річний Остап Дроздов.
— Ми повинні мати сміливість вийти із зони свого дискомфорту, до якого звикли. Пора качати права. 25 років російськомовні жили в ідеальних умовах. Мали засилля свого контенту, шоу-бізнес і медіа. Але це базувалося на моїй дискримінації. На обмеженнях людини, яка в чужомовній атмосфері не мала можливості реалізувати свої мовні права.
Двомовність не може бути така, як про неї говорять. Вона далі несе у собі конфлікт.
— Російськомовні українці під двомовністю бачать право на свою мову, щоб далі ігнорувати україномовних. Українець повинен сказати до російськомовного: "Я пріоритетніший у своїй країні, я тебе буду дискримінувати і це твої проблеми, що послуговуєшся російською".
У мовному питанні радить роз'єднати публічний і приватний простір.
— Треба зламати стереотип, що ти все автоматично розумієш російською. Публічний простір має бути тільки україномовний. На жоден інший варіант ми погоджуватися не повинні. У Литві є 40 відсотків етнічних росіян. Вони цитують Пушкіна, Цвєтаєву, і це прекрасно. Але розуміють, що свою мову можуть застосувати тільки у приватному просторі. Ні Литви, ні Естонії за інших умов не було б. Живемо в русифікованій країні, бо приватність російськомовних стала публічною.
5 
35413
Коментарі