— Вирішили навчати людей української не за шкільними стандартами. Для цього створили мовне середовище. У ньому багатьом легше подолати моральний бар'єр — зрозуміти, що українська не елемент шароварщини, — каже 25-річна Ярослава Вітко з Одеського національного медичного університету імені Іллі Мечникова.
Два роки тому вона з однодумцями запустила проект "Одеса україномовна". Вивчають і популяризують українську мову в місті.
— Аудиторія різна. Є жінка, яка чотири роки тому переїхала з Росії. Є білоруси. Приводять дітей від 3 років. Вони граються, дивляться мультики, ліплять, слухають казки і спілкуються між собою українською. Співпрацювали і з пенсіонерами. Тепер можу впевнено сказати, що не всі одеські бабусі плюються, коли чують у трамваї нашу мову. Після 2014-го української в Одесі стало в рази більше. Коли кажуть про російськомовне місто — раджу спробувати заговорити українською на вулиці. Люди залюбки переходять на неї.
Волонтерами працюють філологи і містяни, які володіють українською. Збираються раз на тиждень в Одеській обласній бібліотеці імені Михайла Грушевського.
— Дивимося фільми українською, зустрічаємося з письменниками. Під час спілкування стежимо, щоб не було русизмів та суржику. Періодично проводимо інтенсивний курс із вивчення мови — 16 занять по півтори години. Намагаємося підібрати різні варіанти — для максимальної кількості бажаючих перейти на українську.
Коментарі