— В Україні пришвидшився потік кадрів. Дехто за рік встигає змінити кілька робіт. Переважно це молодь віком від 20 до 30 років, — говорить 35-річна Інна Новицька, власниця компанії з підбору персоналу "Нова персона".

— Батьки могли пропрацювати все життя на одному підприємстві. Сьогодні життя стало динамічніше. Люди постійно хочуть чогось нового. Роботу змінюють через низьку зарплату, шукають кар'єрного та професійного зростання, самореалізації. Також прагнуть комфортних умов в офісі. Звертають увагу на комп'ютер, крісло, стіл, графік роботи. Чи є безкоштовна кава, чай, печиво, медичне страхування. З одного підприємства працівники масово звільнялися, бо не вистачало в роздягальнях шафок для одягу, туалетного паперу.

Багато роботодавців обіцяють кандидатам "золоті гори". По факту — нічого не дають. ­Зрозуміло, що працівники довго там не затримаються. Дисциплінує офіційне працевлаштування. Люди шукають стабільну роботу, хочуть вчасно отримувати "білу" заробітну плату.

У середньому українці змінюють роботу раз на два-три роки. Існує багато тимчасових робіт. Наприклад, працівників наймають, щоб запустити певний проект. Далі спеціаліст непотрібний. Працювати в офісах стає немодно. Роботу можна виконувати дистанційно.

Працівники, які часто змінюють роботу, вміють професійно проходити будь-які співбесіди. Вони знають, як відповідати на неприємні запитання. Буває, що недосвідчені рекрутери відмовляють дійсно перспективному кандидату. А беруть того, який розглядає цю роботу як тимчасову.

Роботодавці мають просити рекомендації з попередніх місць роботи. Не орієнтуватися лише на особисте враження чи відповіді на співбесіді. Краще подзвонити до попередніх роботодавців і дізнатися справжні причини звільнення працівників. Толковий професіонал може виявитися скандалістом.

×